Постанова ВГСУ від 27.07.2015 року у справі №908/6131/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 року Справа № 908/6131/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Васищака І.М.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" на рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 р. (суддя: Колодій Н.А.)та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р. (судді: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Хачатрян В.С.)у справі№908/6131/14 господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рим 2000"доПриватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод"простягнення 213 715 грн. 34 коп.за участю представників: від позивача Саєнко І.М., довіреність б/н від 05.01.2014 р.від відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 р. у справі №908/6131/14 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рим 2000" (далі - ТОВ "Рим 2000") до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (далі - ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод"), стягнуто з відповідача на користь позивача 180 885 грн. 44 коп. основного боргу, 3 722 грн. 83 коп. 3% річних, 29 107 грн. 07 коп. інфляційних втрат, 19 129 грн. 22 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Місцевий господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими, проте прийшов до висновку про неспіврозмірність та достатнє завищення розміру заявлених судових витрат на оплату послуг адвоката, у зв'язку із чим стягнув з відповідача 50% від даної суми, заявленої позивачем.

Зважаючи на ціну позову, складність справи, тривалість її судового розгляду, апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції, в результаті чого прийняв постанову від 18.05.2015 р., якою рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 р. залишено без змін.

Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 19 128 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, а також стягнути з відповідача на користь позивача суму 913 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, 913 грн. 50 коп. судового збору за подання касаційної скарги, 7 000 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом на стадії апеляційного провадження та 8 000 грн. 00 коп. - на стадії касаційного провадження.

Вказана касаційна скарга мотивована тим, що, на думку заявника, місцевим та апеляційним господарськими судами в порушення норм чинного процесуального законодавства безпідставно покладено на відповідача відшкодування лише 50% судових витрат пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №1105 від 17.07.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги ТОВ "Рим 2000" на рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р. у справі №908/6131/14 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Ємельянов А.С., Малетич М.М.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2015 р. касаційну скаргу ТОВ "Рим 2000" прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 27.07.2015 р.

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати №1236 від 27.07.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Малетича М.М., для розгляду касаційної скарги ТОВ "Рим 2000" на рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р. у справі №908/6131/14 сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в наступному складі: суддя Карабань В.Я. - головуючий, судді Васищак І.М., Ємельянов А.С.

До початку судового розгляду представник відповідача скористався правом, наданим йому ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та подав відзив на касаційну скаргу.

У судове засідання 27.07.2015 р. з'явився представники позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив частково скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2015 р., постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 р. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача 19 128 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, а також стягнути з відповідача на користь позивача суму 913 грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги, 913 грн. 50 коп. судового збору за подання касаційної скарги, 7 000 грн. 00 коп. судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом на стадії апеляційного провадження та 8 000 грн. 00 коп. - на стадії касаційного провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, 30.08.2013 р. між ПрАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" та ТОВ "Рим 2000" укладено договір поставки №ЗЕРЗ-13-183/19.

В п. 1.1 вказаного договору зазначено, що позивач зобов'язався у 2013 році поставити (передати у власність) відповідачу товари зазначені в специфікації №1 - додатку до договору, а відповідач повинен - прийняти і оплатити такі товари на умовах договору.

Згідно з п. 5.1 договору №ЗЕРЗ-13-183/19 від 30.08.2013 р. товар має бути поставлений не пізніше 20 (двадцяти) днів від дня отримання позивачем письмової заявки відповідача на поставку товару.

При цьому, позивач зобов'язався забезпечити поставку товарів у строки, встановлені договором (п. 6.3.1 договору).