Постанова ВГСУ від 27.05.2014 року у справі №910/19472/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 910/19472/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, смт Гостоміль Київської області (далі - ФОП ОСОБА_2),

на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2013 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014

зі справи № 910/19472/13

за позовом ФОП ОСОБА_2

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Київ (далі - ФОП ОСОБА_3),

про стягнення 63 350 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2013 (суддя Ломака В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 (колегія суддів у складі: Чорногуз М.Г. - головуючий, Агрикова О.В., Суховий В.Г.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ФОП ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та стягнути з ФОП ОСОБА_3 кошти в сумі 63 350 грн., а також зобов'язати ФОП ОСОБА_3 передати ФОП ОСОБА_2 "супроводжуючу документацію, сертифікат виробника, акт прийому-передачі" і покласти на ФОП ОСОБА_3 судові витрати. Скаргу з посиланням на статті 193, 216, 220, 222, 223, 230 - 234 Господарського кодексу України, статтю 662 Цивільного кодексу України, статті 2, 62, 107, 109, 111, 1111, 1114, 11110 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано невідповідністю дійсності висновків попередніх судових інстанцій.

У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_3 заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

15.12.2010 між ФОП ОСОБА_2 (покупцем) і ФОП ОСОБА_3 (продавцем) укладено договір поставки (далі - Договір), за умовами якого:

- продавець передає, а покупець купує косметологічний апарат Poli Lazer (Полі Лазер) виробництва Німеччина у кількості 1 шт. вартістю 70 000 грн. (пункт 1.1);

- поставка здійснюється не пізніше 40 робочих днів з моменту підписання Договору сторонами (пункт 2.1);

- обладнання за Договором передається "з відповідною супроводжуючою документацією" (пункт 2.3);

- зобов'язання продавця з поставки вважаються виконаними з моменту передачі покупцю обладнання, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі (пункт 2.3) і вважається прийнятим покупцем з моменту його передачі, обумовленого пунктом 2.3 цього договору (пункт 2.4);

- покупець перераховує продавцеві вартість обладнання таким чином: 100 % протягом 3 банківських днів з моменту підписання даного договору (пункт 4.1);

- "у випадку, якщо будуть запізнення в поставці відносно строків, вказаних в цьому Договорі, продавець повинен сплатити покупцеві за вимогою останнього штраф в розмірі 0,5 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочки поставки" (пункт 5.2);

- Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання всіх зобов'язань за даними договором (пункт 7.1).