ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2016 року Справа № 922/5762/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Акулової Н.В. (доповідач), Кочерової Н.О., Мележик Н.І. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грол Україна" м.Ізюм Харківської області на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року у справі№922/5762/15 Господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грол Україна" м.Ізюм Харківської області простягнення 55 375,66 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2016 р. у справі №922/5762/15 (суддя: Ольшаченко В.І.) зменшені позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грол Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" пеню за простроченою заборгованістю за кредитом за договором №09 про надання кредиту за овердрафтом від 24.12.2013 року за період з 23.01.2015 року по 14.06.2015 року в сумі 22465,95 грн. та пеню за простроченою заборгованістю за відсотками за цим же договором за період з 23.01.2015 року по 14.06.2015 року в сумі 1954,28 грн. та судовий збір в сумі 537,13 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не надав суду доказів сплати пені за простроченою заборгованістю за кредитом за період з 23.01.2015 року по 14.06.2015 року в сумі 22 465,95 грн. та пені за простроченою заборгованістю за відсотками за період з 23.01.2015 року по 14.06.2015 року в сумі 1954,28 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Суд першої інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за відсотками в сумі 24 556,45 грн. за період з 23.01.2015 року по 14.10.2015 року, оскільки остаточне фактичне виконання рішення господарського суду по справі №922/954/15 відбулося 09.09.2015 року, тобто зобов'язання відповідача по сплаті процентів за користування кредитними коштами припинилося 09.09.2015 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року у справі №922/5762/15 (судді: Хачатрян В.С., Ільїн О.В., Черленяк М.І.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" задоволено частково; рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2016 року по справі №922/5762/15 скасовано в частині часткового задоволення позовних вимог; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі; пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2016 року по справі №922/5762/15 змінено та викладено його в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грол Україна" (64303, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Калініна, буд. 12. Код ЄДРПОУ 36875515) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" (61166, м. Харків, пр. Леніна, буд. 36. Код ЄДРПОУ 20015529) прострочену заборгованість за відсотками в сумі 24556,45 грн. за договором №09 про надання кредиту за овердрафтом від 24.12.2013 року за період з 23.01.2015 року по 14.09.2015 року, пеню за простроченою заборгованістю за кредитом за період з 23.01.2015 року по 14.06.2015 року в сумі 22465,95 грн. та пеню за простроченою заборгованістю за відсотками за цим же договором за період з 23.01.2015 року по 14.06.2015 року в сумі 1954,28 грн. та судовий збір в сумі 1218,00 грн."
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №09 від 24.12.2013 року щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів. Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд виходив з того, що оскільки заборгованість за тілом кредиту в розмірі 108 094,86 грн. погашалась поступово, а саме трьома платежами : 15 722,04 грн. від 06.08.2015 року, 19 110, 00 грн. від 27.08.2015 року, 73 262,82 грн. від 15.09.2015 року, новий період користування кредитними коштами склав сім місяців та двадцять три дні, а саме: з 23.01.2015 року по 14.09.2015 року, тому відповідно до норм чинного законодавства та умов кредитного договору підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 24 556,45 грн. за період з 23.01.2015 року по 14.09.2015 року.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грол Україна" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2016 року у справі №922/5762/15.
В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.12.2013 року між ПАТ "Банк Золоті ворота" (Банк) та ТОВ "Грол України" (позичальник) був укладений договір №09 про надання кредиту за овердрафтом відповідно до предмету якого банк, за наявності вільних кредитних ресурсів, зобов'язується з 24 грудня 2013 року по 15 грудня 2014 року надати позичальнику (відповідачу) кредит у формі овердрафта: здійснювати списання коштів з поточного рахунку №26008010092511 позичальника за його платіжними дорученнями понад їх залишок на указаному рахунку в сумі 150000,00 грн. (ліміт), а позичальник (відповідач) зобов'язується повернути заборгованість за кредитом у строк не пізніше 15 грудня 2014 року та сплачувати проценти за користування ним відповідно до нижченаведеного: за наявності безперервного дебетового залишку від 1 до 30 днів включно - 12%; за наявності безперервного дебетового залишку від 31 днів і більше - 24%. (п.1.1. Договору).
Відповідно до п. 2.1 договору за користування кредитом банк, не рідше одного разу на місяць, нараховує проценти на рахунок №26075010092511, а позичальник у строк до 25 числа (включно) кожного поточного місяця (включаючи місяць надання кредиту, якщо кредит було надано до 20 числа включно), а також на день закінчення строку дії договору сплачує проценти банку за період з 21 числа попереднього місяця (у місяці надання кредиту - з дня фактичного надання кредиту) по 20 число поточного місяця включно (або по день, що передує дню повного погашення кредиту) на рахунок №26075010092511.
Проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит. (п. 2.3 кредитного договору)
Пунктом 2.4 договору визначено, що за користування кредитом після закінчення строку, на який було надано кредит (з урахуванням додаткових угод до договору), проценти сплачуються позичальником за ставкою, на 20 процентних пунктів вищою ніж та, яка визначена у п. 1.1 договору.
Відповідно до п. 4.2.1 вказаного вище договору позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту та сплату процентів в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених договором.
Позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та неустойку незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках, зокрема, невиконання позичальником своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів. (п. 4.2.4 договору)
Відповідно до п. 5.1.1 договору №09 про надання кредиту за овердрафтом від 24.12.2013 р. сторони визначили, що у випадку порушення строку повернення кредиту, передбаченого п. 1.1 договору, та/або строків сплати процентів, комісій, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки на рахунок №29091010000001. У разі, якщо заборгованість позичальника перед банком виражена в іноземній валюті - розмір пені розраховується від гривневого еквіваленту заборгованості позичальника, який (еквівалент) розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти станом на дату розрахунку такої пені.
Згідно з п. 6.9 вказаного договору сторони домовились, що позовна давність про стягнення неустойки (пені, штрафу) встановлюється тривалістю в три роки.
Сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. (пункт 6.2 Договору)
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Сервисы для юристов