ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2016 року Справа № 910/26068/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівКочерової Н.О. (доповідач), Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.02.2016у справі№ 910/26068/15 господарського суду міста Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс"допублічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Брайко Станіслава Анатолійовича,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідача, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман-Страхування"провизнання зобов'язань припиненимиза участю представників сторін:
від позивача: Шавгулідзе В.В., дов. від 25.03.2016
від відповідача: не з'явилися
від третьої особи: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Енергобанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Енергобанк" Брайко Станіслава Анатолійовича про визнання припиненими зобов'язань ТОВ "Вердикт Фінанс" за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012, укладеним між ПАТ "Енергобанк" та ТОВ "Вердикт Фінанс", та визнання припиненим вказаного кредитного договору.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідно до ст. 599 ЦК України його зобов'язання позичальника перед ПАТ "Енергобанк" за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012 припинились, оскільки такі були виконані його майновим поручителем шляхом відступлення банку, як заставодержателю, заставленого за договором застави від 28.12.2012 права вимоги на грошові кошти, які знаходяться на рахунку майнового поручителя (заставодавця) в ПАТ "Енергобанк" на підставі договору банківського вкладу № 81316/1/К від 28.12.2012, і таке право було прийнято банком.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2015 (суддя Головатюк Л.Д.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема банківські виписки по особовому рахунку позивача в ПАТ "Енергобанк", дійшов до висновку, що зобов'язання за кредитним договором не були виконані ні позичальником, ні майновим поручителем, погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок грошових коштів майнового поручителя позивача, що перебували на його поточному рахунку та в заставі банку, не відбулось, оскільки звернення стягнення на предмет застави є правом, а не обов'язком заставодержателя, а в матеріалах справи відсутні докази реалізації відповідачем, як заставодержателем, його права звернення стягнення на предмет застави за укладеним між ним та третьою особою договором застави від 28.12.2012.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 (склад колегії суддів: Отрюх Б.В.- головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу ТОВ "Вердикт Фінанс" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2015 - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та додатково зазначив, що з дня запровадження в ПАТ "Енергобанк" тимчасової адміністрації та до повної ліквідації банку, останній не має права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі здійснювати перерахування грошових коштів з їх рахунків.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 28.12.2012 між публічним акціонерним товариством "Енергобанк" (банк, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (позичальник, позивач) укладено кредитний договір № 1212-04 зі змінами і доповненнями, внесеними до нього відповідно до додаткових угод №1 від 30.01.2013, № 2 від 31.01.2014.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.01.2014 банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді одного траншу в розмірі 1 330 000,00 грн, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати і повернути банку кредит та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що видача кредиту здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника в ПАТ "Енергобанк".
Згідно з п.п. 1.3., 1.4. договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.01.2014 строк користування кредитом діє до 30.01.2015 включно.
Процентна ставка за користування кредитом: 12,5 % річних.
В забезпечення виконання позичальником зобов'язань з повернення кредиту за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012, сплати процентів за користування ним, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених кредитним договором (основне зобов'язання), 28.12.2012 між відповідачем - публічним акціонерним товариством "Енергобанк", як заставодержателем, та третьою особою - приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Рітейл-Страхування" (після зміни найменування - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування"), як заставодавцем, укладено договір застави, за яким заставодавець надав в заставу заставодержателю майнове право вимоги на отримання грошових коштів, належних заставодавцю (далі за текстом - майновий поручитель, заставодержатель), що розміщені на його вкладному (депозитному) рахунку № 2652138131601 в ПАТ "Енергобанк" відповідно до умов договору банківського вкладу № 81316/1/К від 28.12.2012, укладеного між ним та ПАТ "Енергобанк".
На виконання умов кредитного договору в редакції додаткової угоди №2 від 31.01.2014 банк надав позичальнику кредит в сумі 1 330 000,00 грн.
У зв'язку із закінченням строку повернення кредиту за кредитним договором - 30.01.2015, відсутністю можливості вчасно погасити існуючу прострочену заборгованість та з метою запобігання сплати банку додаткових сум, що можуть бути викликані простроченням виконання зобов'язань за кредитним договором (проценти, збитки) позичальник звернувся до майнового поручителя з листом № 29-01/15 від 19.01.2015, в якому просив майнового поручителя виконати за нього зобов'язання за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012 шляхом передачі заставодержателю майнового права на грошові кошти, які є предметом забезпечення за договором застави або іншим можливим способом.
Майновий поручитель позивача - ПАТ "Страхова компанія "Рітейл-Страхування", яке змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Талісман Страхування" (третя особа), звернувся до банку з листом № 026/2015 від 27.01.2015, в якому повідомив про дострокове припинення дії договору банківського вкладу № 81316/1/К від 28.12.2012 та просив направити кошти, що перебувають на його поточному рахунку за вказаним договором, на погашення всієї заборгованості по кредитному договору № 1212-04 від 28.12.2012 відповідно до укладеного договору застави від 28.12.2012.
Листом №54-01/15 від 27.01.2015 позивач повідомив банк, що не заперечує проти зарахування коштів, що належать майновому поручителю і виступають забезпеченням за договором кредиту, в рахунок погашення всієї заборгованості за договором.
Позивач, посилаючись на повне виконання майновим поручителем зобов'язань за кредитним договором шляхом відступлення банку, як заставодержателю, заставленого за договором застави від 28.12.2012 права на грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку майнового поручителя (заставодавця) в ПАТ "Енергобанк" на підставі договору банківського вкладу № 81316/1/К від 28.12.2012, звернувся з позовом у даній справі про визнання припиненими зобов'язань за кредитним договором № 1212-04 від 28.12.2012, укладеним між ним і ПАТ "Енергобанк", та визнання припиненим вказаного кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Сервисы для юристов