Постанова ВГСУ від 27.04.2016 року у справі №905/1451/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року Справа № 905/1451/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Данилова Т.Б. (доповідач)

судді: Данилова М.В., Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргикомунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. у справі господарського суду№905/1451/15 Донецької області за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1докомунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств"про за участю представників сторін: позивача - відповідача - спонукання укласти договір ОСОБА_2 дов.№414403 від 04.12.2015 Мостепанов О.В., б/н від 08.04.2016 У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Корсака В.А. розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 06.04.2016р. №08.03-04/828 було призначено автоматичну зміну складу колегії судів у справі №905/1451/15, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.04.2016р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б. (доповідач), судді Данилова М.В., Яценко О.В.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств" про усунення перешкод у здійсненні права на підприємницьку діяльність та спонукання укласти договір про надання ритуальних послуг терміном на три роки, в якому просила зобов'язати КП "Комбінат комунальних підприємств" укласти з нею договір у наведеній в позові редакції.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.10.2015р. (суддя Подколізна Л.Д.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016р. (судді Марченко О.А., Зубченко І.В., Бойченко К.І.) позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача укласти з позивачем договір про надання ритуальних послуг в редакції, наведеній позивачем.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, КП "Комбінат комунальних підприємств" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

В судове засідання Вищого господарського суду представник КП "Комбінат комунальних підприємств" надав додаткові пояснення, до яких долучені документи, які відсутні в матеріалах справи і не були предметом розгляду в судах попередніх інстанцій. На підставі ст.111-7 ГПК України додані документи касаційним судом не розглядаються і не враховуються при розгляді касаційної скарги, приєднуються до матеріалів справи.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що загальний порядок укладення господарських договорів передбачений ст.ст.179-181 Господарського кодексу України.

При цьому, ч.ч.3, 7 ст.179 Господарського кодексу України встановлено, що укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо, зокрема, існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.187 ГК України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Правовідносини в Україні відносно поховання померлих осіб регулюються Законом України "Про поховання та похоронну справу" №1102-IV від 10.07.2003р., наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства за №193 від 19.11.2003р. "Про затвердження нормативно-правових актів відносно реалізації Закону України "Про поховання та похоронну справу" та іншими нормативно-правовими актами.

Так, згідно із ст.9 Закону України "Про поховання та похоронну справу" ритуальні служби - спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.

Ритуальні служби можуть також надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності, виготовляти предмети ритуальної належності. Тарифи щодо оплати таких послуг та предметів ритуальної належності встановлюються в межах, визначених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про поховання та похоронну справу" надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 8 цього Закону, здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради. Надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.

За приписами ст.12 Закону України "Про поховання та похоронну справу" особа, яка зобов'язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб'єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг. Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.

Цією ж статтею визначено, що суб'єкти господарювання можуть самостійно виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають державним стандартам та затвердженій вартості, де це передбачено законодавством.

При цьому, ст.2 вказаного Закону встановлено, що ритуальні послуги - це послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання; предмети ритуальної належності - це вироби, що є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші).

В ст.12 Закону України "Про поховання та похоронну справу" чітко визначено, що виконавцем ритуальних послуг (які надаються на підставі договору-замовлення) можуть бути лише особи, які уклали відповідні договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що для суб'єктів господарювання, які вирішили надавати ритуальні послуги, є обов'язковим укладення відповідного договору із сільським головою або ритуальною службою.

Відповідно до п.п.8 та 8.1 Типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України №193 від 19.11.2003р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.09.2004р. за №1110/9709, ритуальна служба забезпечує укладання договорів із суб'єктами господарювання в такому порядку.

Суб'єкт господарювання, що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до територіальної ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім'я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи - копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи; копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; перелік послуг, що пропонуються для надання суб'єктом господарювання; режим роботи та номер телефону.