ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2016 року Справа № 15/76-б-43/624-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Коваленка В.М., Погребняка В.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"на ухвалу та постанову у справігосподарського суду міста Києва від 17.11.2015 (про відмову у визнанні кредиторами) Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 № 15/76-б-43/624-б господарського суду міста Києваза заявою Державного підприємства "Ровенькиантрацит"доПублічного акціонерного товариства "Центренерго"провизнання банкрутом,за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Томчук М.О.; Демчишак Р.Ю. - представник Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; Бут І.В. - представник Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"; Петренко С.В. - представник Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"; Литвин В.С. - представник Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"; Кліцаков І.О. - представник Дочірнього підприємства "Енергоремонт" Публічного акціонерного товариства "Київенергоремонт"; Жукова Л.А. - представник арбітражного керуючого Луговського Є.В.; Луговський Є.В. - розпорядник майна Публічного акціонерного товариства "Центренерго"; Бугаєнко М.Б. - представник Публічного акціонерного товариства "Центренерго"; Янчук М.А. - представник Фонду державного майна України; Печерний С.Л. - представник Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"; Чорнобай Д.В. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіст-Інвест"; Ганченко М.О. - представник Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філіїї "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"; Надьожина Г.В. - представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснова".
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2015, зокрема, відмовлено Дочірній компанії "Укртрансгаз "НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" у визнанні кредитором ПАТ "Центренерго" на суму 9 838 717,35 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 ухвалу господарського суду міста Києві від 17.11.2015 в цій частині залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просить їх скасувати в частині відмови у визнанні його кредитором ПАТ "Центренерго" на суму 509 378,86 грн - 3% річних і 2 102 146,46 грн - інфляційних втрат та прийняти нове рішення, яким визнати його кредиторські вимоги на вказані суми та включити їх до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Центренерго".
Переглянувши у касаційному порядку оскаржувані судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2004 порушено провадження у справі №15/76-б за заявами Державного підприємства "Ровенькиантрацит", Міністерства палива та енергетики України та Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк" про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго".
Відповідно до частини 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції Закону до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що конкурсні кредитори - кредитори з вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з частинами 3, 4 статті 14 Закону про банкрутство боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" № 67 від 08.04.2006.
Дочірньою компанією "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" подано заяву з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 10 092 235, 35 грн, які обґрунтовані наступним.
Рішенням арбітражного суду міста Києва від 30.05.2001 у справі № 14/234 присуджено до стягнення з ВАТ ДЕК "Центренерго" на користь ДК "Укртрансгаз" в особі управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" 2 000 727,09 грн основного боргу за договором № 30/2000-Т/305 від 30.12.99, 250 000,0 грн пені та 1 700,0 грн державного мита. На виконання зазначеного рішення судом видано наказ № 14/234 від 30.05.2001. ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва 05.02.2004 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 14/234 від 30.05.2001. Станом на момент подання даної заяви заборгованість у сумі 251 700,0 грн є непогашеною.
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2003 у справі № 26/369 присуджено до стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" - 1 515 086,31 грн основного боргу за договором № 30/2001-Т/305 від 22.12.2000, 1700,0 грн державного мита та 118,0 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На виконання зазначеного рішення судом видано наказ № 26/369 від 22.07.2003. ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва 10.10.2003 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 26/369 від 22.07.2003. Станом на момент подання даної заяви заборгованість у сумі 29 753,31 грн є непогашеною.
Заявлені кредитором грошові вимоги на суму 9 810 657,04 грн, з яких 7 199 131,72 грн - основний борг, 509 378, 86 грн - 3% річних та 2 102 146,46 грн - інфляційні втрати, ґрунтуються на невиконанні боржником свого зобов'язання щодо оплати у повному обсязі наданих йому у 2003 році послуг з транспортування газу та на положенні частини другої статті 625 ЦК України.
Боржник та розпорядник майна зазначені вимоги визнали лише на суму 251 700,0 грн, яка залишилась нестягнутою за рішенням арбітражного суду міста Києва від 30.05.2001 у справі № 14/234, та на суму 1818,0 грн судових витрат у справі № 26/369 господарського суду міста Києва. В іншій частині вимоги відхилені.
Розглянувши заявлені грошові вимоги та заперечення на них, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для відмови у визнанні заявлених грошових вимог на суму 9 838 717,35 грн, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2003 у справі № 26/369 в частині непогашеного основного боргу у сумі 27 935, 31 грн було виконано боржником у грудні 2006 року із застосуванням механізму, передбаченого Законом України "Про заходи, спрямовані на стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Що ж до заборгованості, яка виникла внаслідок не оплати боржником наданих йому у 2003 році послуг з транспортування газу, то судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 21.12.2006 ця заборгованість була повністю погашена за механізмом, передбаченим Законом України "Про заходи, спрямовані на стале функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", що підтверджується платіжними дорученнями № 34 від 29.11.2006, № 37 від 29.11.2006, № 39 від 29.11.2006, № 53 від 18.12.2006 на загальну суму 7 199 131,72 грн.
Відмовляючи у визнанні вимог на суму 509 378, 86 грн - 3% річних та на суму 2 102 146,46 грн - інфляційних втрат як таких, що неправомірно нараховані, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у своїй заяві від 25.04.2006 кредитор зазначив, що договір на транспортування природного газу у 2003 році між сторонами не укладався, однак ним здійснювалося транспортування природного газу, про що щомісячно складались акти приймання-передачі послуг. Кожен акт є окремою угодою, строк оплати в них не визначений.
Крім того, судами встановлено, що згідно з пунктом 5.3. договорів № 705Е/396 від 18.10.2006, № 705Е/397 від 18.10.2006, № 705Е/403 від 19.10.2006, № 848/705 від 22.11.2006 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 705 від 22.05.06, сторонами яких є кредитор та боржник, сторони засвідчили, що після виконання цих договорів, вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмету договорів.
Предметом касаційного перегляду є ухвала господарського суду міста Києва від 17.11.2015 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 в частині відмови ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" у визнанні кредитором ПАТ "Центренерго" на суму 509 378,86 грн - 3% річних та 2 102 146,46 грн - інфляційних втрат.
У касаційній скарзі скаржник стверджує, що транспортування природного газу у 2003 році здійснювалось ПАТ "Укртрансгаз" особі УМГ "Київтрансгаз" боржнику саме на підставі договору № ПР/2003-Т/305 від 24.12.2002 з транспортування природного газу мережами високого тиску, пунктом 4.2 якого передбачено, що оплата вартості послуг проводиться замовником (боржником) до 10 числа місяця, наступного за звітним, на основі двосторонніх актів виконаних робіт з транспортування природного газу.
Тому, посилаючись на порушення судами норм процесуального права щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, скаржник вважає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що строк оплати послуг не встановлений.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з викладеними у касаційній скарзі доводами щодо наявності між сторонами договірних відносин, які виникли на підставі договору № ПР/2003-Т/305 від 24.12.2002 з транспортування природного газу мережами високого тиску, оскільки вони підтверджується матеріалами справи.
Сервисы для юристов