ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2015 року Справа № 922/3975/13
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКролевець О.А., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 р. (головуючий суддя Камишева Л.М., судді Івакіна В.О., Медуниця О.Є.)та на рішенняГосподарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. (суддя Лаврова Л.С.)у справі№ 922/3975/13 Господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доІзюмського комунального підприємства теплових мережпростягнення коштів,за участю представниківпозивачаСтанішевський І.С.,відповідачаЗакаблуков А.С.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.12.2014 р. у справі №922/3975/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 р. (з урахуванням ухвали Господарського суду Харківської області від 10.03.2015 р. про виправлення описки), позов задоволено частково: стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 8.668,58 грн. пені, 17.341,58 грн. 3% річних, 2.943,26 грн. інфляційних втрат, 11.370,77 грн. 7% штрафу. В частині стягнення пені на суму 237.665,99 грн., 3 % річних на суму 36.993,24 грн., інфляційних в розмірі 4.654,18 грн., штрафу на суму 254.539,51 грн. в задоволенні позову відмовлено. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2.176.218,34 грн. припинено. Відстрочено виконання рішення суду до 01.03.2015 р.
Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою частково, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені на суму 238.325,99 грн., штрафу на суму 254.539,51 грн. та 3 % річних на суму 36.993,24 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги у цій частині задовольнити.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій у вказаній частині було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 233 ГК України, ст.ст. 551, 631 ЦК України, ст.ст. 4-2, 43, 83, 84 ГПК України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що судами не було враховано інтересів обох сторін при зменшенні розміру неустойки, належної до стягнення з відповідача.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2011 р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж (покупець) був укладений договір № 35/П купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) та додаткові угоди до нього.
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язався передати покупцеві у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, іншими споживачами, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в обсязі та на умовах цього договору.
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
На виконання умов Договору позивач поставив протягом листопада - грудня 2012 року, а відповідач прийняв 2.901,557 тис. куб. м природного газу на загальну суму 3.798.718,34 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач в порушення умов Договору здійснив оплату за спожитий природний газ несвоєчасно. Тому відповідно до умов Договору позивачем було нараховано втрати від інфляційних процесів в сумі 7.597,44 грн., пеню у розмірі 246.334,57 грн., 3% річних у розмірі 54.334,82 грн. та 7 % штрафу у розмірі 265.910,28 грн.
12.02.2014 р. між сторонами укладено договір № 105/30 про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30.
Згідно з цим договором відповідач - Ізюмське КП теплових мереж перераховує на рахунок позивача - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" грошові кошти у сумі 2.174.321,39 грн., у тому числі ПДВ 362.386,90 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ у 2012 році відповідно до договору № 35/П від 30.09.2011 р.
Відповідно до п. 2 ст. 10 договору про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору № 35/П від 30.09.2011 р.
Згідно з п. 15 цього договору після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.
Грошові кошти на підставі договору про організацію взаєморозрахунків у розмірі 2.174.321,39 грн. сплачені відповідачем на користь позивача 01.01.2014 р. Останній залишок основного боргу у розмірі 1.897,02 грн. був сплачений відповідачем 29.10.2013 р.
Таким чином, сума основного боргу погашена відповідачем у повному обсязі у розмірі 2.176.218,34 грн., а тому колегія суддів погоджується з висновками судів щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог на суму основного боргу у розмірі 2.176.218,34 грн. (який був спалений відповідачем до прийняття рішення у справі) на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивач також нарахував на цю суму пеню, штраф, 3% річних та інфляційні.
Колегія суддів погоджується з висновками судів про відсутність підстав для стягнення нарахувань на суму 2.176.218,34 грн., передбачених пп. 7.2 Договору, та застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки уклавши договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі - продажу природного газу.
Для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договором про організацію взаєморозрахунків, який діяв на момент розгляду справи і відповідно до пункту 15 якого сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сервисы для юристов