Постанова ВГСУ від 27.02.2017 року у справі №910/10368/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 910/10368/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКролевець О.А., суддівЄвсікова О.О., Малетича М.М.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 09.08.2016 Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016у справі№910/10368/16 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Український професійний банк"до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс" 1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Національного банку України, 3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовичапрозастосування наслідків недійсності нікчемного правочину за участю представниківвід позивача:Бондаренко М.Г.,від відповідача: від третьої особи-1: від третьої особи-2: від третьої особи-3:Онофріюк Д.В., Голік О.А., Шевченко П.В., не з'явився, не з'явився,ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 09.08.2016 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 (колегія суддів у складі: Мальченко А.О., Дикунська С.Я., Жук Г.А.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст.1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники третіх осіб-2,3 не з'явились.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч.1 ст.1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.05.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (далі - Банк, первісний кредитор, ПАТ "Український професійний банк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК АУРУМ ФІНАНС" (далі - Товариство, новий кредитор, ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС") було укладено договір про відступлення прав вимоги (далі - договір), за умовами п.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до ОСОБА_13, а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, визначеній п.5 цього договору, у порядку та строки, встановлені цим договором, та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за кредитним договором №239 від 24.12.2010 (далі - кредитний договір) та іпотечним договором від 24.12.2010, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літвіновою І.І. за реєстровим №4610 (надалі - іпотечний договір), предметом якого є іпотека нерухомого майна: квартира АДРЕСА_1, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_13, а також договором поруки №239-1 від 24.12.2010, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_15, договором поруки №239-2 від 24.12.2010, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_16, договором поруки №239-3 від 24.12.2010, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_17

Згідно з п.п.2,3 договору до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора за кредитним договором, в тому числі, але не виключно право вимоги сплати заборгованості за кредитом, несплачених процентів, комісії та штрафних санкцій за кредитним договором у розмірі, який буде існувати на момент переходу права вимоги, вказаний в п.3 цього договору, а також всі права іпотекодержателя за іпотечним договором, всі права за договорами поруки. Заборгованість за кредитним договором становить 39972,67 грн.

Пунктом 5 договору передбачено, що за відступлені права вимоги за кредитним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору кошти в українських гривнях у розмірі 39972,67 грн. без ПДВ, які сплачуються новим кредитором первісному кредитору протягом 2 банківських днів з дня укладення цього договору. Ціна продажу сплачується шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора за реквізитами, зазначеними в договорі.

Як встановлено п.6 договору, права вимоги за кредитним договором є такими, що передані новому кредитору з моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги. Акт приймання-передачі права вимоги підписується виключно після отримання первісним кредитором ціни продажу в повному обсязі.

27.05.2015р. на виконання умов договору про відступлення прав вимоги між позивачем та відповідачем підписано акт приймання-передачі прав вимоги, відповідно до п.3 якого сторони підтвердили, що розрахунки за договором здійснені в повному обсязі.

На виконання своїх договірних зобов'язань Товариством платіжним дорученням від 27.05.2015 №79 (#23048764) було перераховано позивачу 39972,67 грн. з призначенням платежу "плата за відступлення права вимоги за кредитними зобов'язаннями згідно договору відступлення права вимоги від 27.05.2015" (а.с.48).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 № 107, яким запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ "Український професійний банк" з 29.05.2015 року по 28.08.2015 року включно.

Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Український професійний банк" №26/ТА від 29.05.2015 вирішено здійснити перевірку договорів (інших правочинів), укладених Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації в Банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до протоколу №10 від 24.07.2015 засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) було виявлено, що договір про відступлення права вимоги від 27.05.2015 укладено незаконно, а саме: з порушенням вимог постанови Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015, якою заборонено передавати у забезпечення третім особам майно та активи Банку; розрахунки за договором відступлення проводилися шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитора, відкритому в Банку, чим було прямо порушено заборону, встановлену постановою №293/БТ, відповідно до якої під час здійснення особливого режиму контролю всі розрахунки в національній валюті повинні проводитися через кореспондентський рахунок Банку, відкритий у Національному банку України; умови договору відступлення, укладеного між Банком та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС", прямо передбачають передачу Товариству, що одночасно є кредитором Банку, майнових прав за кредитним договором та надає кредитору Банку (відповідачу) переваги перед іншими кредиторами.

Судами також встановлено, що повідомленням №01-10/3258 від 03.08.2015 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "УПБ" повідомила ТОВ "ФК Аурум Фінанс" про нікчемність договору про відступлення прав вимоги від 27.05.2015 згідно з положеннями п.п.1,2,7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та вимагала повернути документи, отримані за актом приймання-передачі (а.с.49-50).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління НБУ від 28.08.2015 №562 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 №158, яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 31.08.2015 року до 30.08.2016 року включно.

Предметом даного спору є вимоги Банку застосувати на підставі ст.216 ЦК України наслідки недійсності нікчемного правочину, а саме:

- зобов'язати відповідача повернути позивачу права майнової вимоги, отримані за договором про відступлення права вимоги від 27.05.2015, укладеним між сторонами;

- повернути оригінали документів, отримані згідно з актами приймання-передачі від 27.05.2015;

- внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: внести зміни про суб`єктів в записі про іпотеку: 9828412, замінити іпотекодержателя - ТОВ "ФК Аурум Фінанс" на іпотекодержателя - ПАТ "Український професійний банк"; внести зміни про суб`єктів в записі про обтяження: 9996696, замінити обтяжувача - ТОВ "ФК Аурум Фінанс" на обтяжувача - ПАТ "Український професійний банк".

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач вважає договір про відступлення права вимоги від 27.05.2015 нікчемним з наступних підстав: 1) прийнявши виконання (платежі) за договором відступлення від Товариства з його поточного рахунку в Банку, останнім було порушено вимоги постанови Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ, відповідно до якої всі розрахунки в національній валюті повинні були проводитися через кореспондентський рахунок банку, відкритий у Національному банку України, в той час як всі розрахунки за спірним договором проводились через внутрішні рахунки банку; 2) Банк, уклавши договір, безоплатно здійснив відчуження майна (активів банку), оскільки, враховуючи відсутність у банку грошових коштів на власних рахунках, фактично грошові кошти до банку не надходили, натомість були проведені штучні банківські транзакції, а саме здійснені облікові записи по рахунку відповідача; 3) умови договору відступлення прямо передбачають передачу контрагенту (відповідачу у справі), що є одночасно кредитором банку, майнових прав за кредитним договором та договорами забезпечення, отже, надають кредитору переваги перед іншими кредиторами, не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами Банку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення при укладанні договору про відступлення права вимоги від 27.05.2015 приписів ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які містять вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів. При цьому суди відзначили, що порушення постанови Правління Національного банку України від 30.04.2015 №293/БТ, на які посилається позивач, не є в розумінні ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст.215 ЦК України підставою нікчемності правочинів, оскільки постанова №293/БТ не є нормативно-правовим актом, а є актом індивідуальної дії, чинність якого поширюється виключно на позивача. Наслідком порушення акту індивідуальної дії може бути лише застосування Національним банком України до позивача заходів впливу за порушення банківського законодавства відповідно до ст.73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Постанови Правління НБУ від 17.08.2012 №346 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу", а не визнання правочину недійсним. Укладення спірного договору відступлення 27.05.2015 не призвело до визнання Банку неплатоспроможним, адже Банк було віднесено до категорії проблемних ще до укладення договору, а саме 30.04.2015.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними з огляду на таке.

Як роз'яснено в п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.