Постанова ВГСУ від 27.02.2014 року у справі №910/15245/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Справа № 910/15245/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:С.Могил- головуючого Є.Борденюк, І.Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуНавчального закладу освіти у формі приватного підприємства гімназії "Європа"на постановувід 25.12.2013Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/15245/13за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" доНавчального закладу освіти у формі приватного підприємства гімназії "Європа"простягнення 85 264,26 грнВ судове засідання прибули представники сторін:позивачаМартова Т.В. (дов. № 3727-НЮ від 20.08.2013), відповідача Павленіна М.І. (дов. від 25.02.2014), Тимошенко Т.С. (дов. від 01.11.2013)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Навчального закладу освіти гімназії "Європа" (у формі приватного підприємства) про стягнення боргу в сумі 80 030,49 грн, пені - 5 233,77 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем за період з січня 2012 по квітень 2013 не виконані в повному обсязі зобов'язання за договором від 11.06.2009 № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та компенсацію податку на землю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 (суддя Ю.Підченко) позов задоволений частково шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 68 653,82 грн основного боргу. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване наступним.

01.07.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України (орендодавець) та Приватним підприємством "Інноваційні технології" (орендар) укладений договір оренди № 410 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 1 081,5 кв.м., яка розміщене за адресою: м. Київ, вул. Санаторна, 12/1, вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.05.2002 - 1 235 122,00 грн. Мета передачі майна в оренду - розміщення учбових класів для навчання дітей.

Додатковою угодою від 05.03.2003 внесені зміни до зазначеного вище договору, зокрема, преамбула договору, після слів "з одного боку", викладена у такій редакції: "…та навчальний заклад освіти у формі приватного підприємства "Гімназія "Європа" (орендар)…".

11.06.2009, на підставі п. 5.8 договору оренди, між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (балансоутримувач) та Навчальним закладом освіти у формі приватного підприємства "Гімназія "Європа" (орендар) укладений договір № ПЗ/БМЕУ-1-095930/НЮ про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та компенсацію податку на землю (до договору оренди № 410 нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.07.2002) (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Санаторна, 12/1 (далі - Будівля), загальною площею 1 081,5 кв.м, а також утримання прибудинкової території, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за Договором.

17.04.2013 між сторонами укладена Додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до п. 1 якої сторони погодились припинити дію Договору за взаємною згодою - з 17.04.2013.

В порушення умов Договору, відповідачем отримані послуги за період з січня 2012 по квітень 2013 сплачувались частково, у зв'язку з чим у останнього перед балансоутримувачем утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку позивача склала - 80 030,49 грн.

Акт звіряння взаємних розрахунків на період з 01.01.2011 до 10.10.2013, підписаний обома сторонами, свідчить про визнання відповідачем розміру сплачуваних ним сум згідно умов спірного договору, зокрема, в період з січня 2012 по квітень 2013. Дані суми підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами (довідка АБ Експрес-Банк по рахунку позивача з 01.01.2013 по 11.10.2013), а також повністю відповідають розмірам сплачених відповідачем сум, вказаних у розрахунку позивача.

Проте, вказані у розрахунку та акті звіряння суми внесених відповідачем платежів не відповідають умовам спірного договору.

Разом з цим, позивачем заявлено суму боргу за Договором в період з січня 2012 по квітень 2013 у розмірі 80 030,49 грн, яка згідно розрахунку позивача, враховуючи розмір платежів за умовами спірного договору та фактично сплачені відповідачем кошти, не відповідає дійсній різниці цих сум.

А тому, з урахуванням зазначеного вище та здійснивши перерахунок суми основного боргу, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню частково - в розмірі 68 653,82 грн.

Водночас, судом зазначено, що посилання відповідача на те, що позивачем, починаючи з січня 2012 року взяті на себе зобов'язання за договором не виконувались, зокрема, позивач припинив надання послуг; позивач жодним чином не підтвердив факт постачання відповідачу в період з січня 2012 року по квітень 2013 року послуг, передбачених договором, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводи щодо неправомірності включення до розрахунку витрат амортизаційних відрахувань суд визнав такими, що не відповідають дійсності, зазначивши, що позивачем по кожному розрахунковому місяцю нараховувалась сума, вказана у пп. 2.2.3 п. 2.2 Договору.

Водночас, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для стягнення заявленої позивачем суми пені в сумі 5 233,77 грн, оскільки позивачем наданий розрахунок, відповідно до якого останнім розраховано пеню помісячно в межах розрахункового періоду із сум боргу, утворення яких суду незрозуміле, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені за період з 03.02.2012 по 01.08.2013 в сумі 5 233,77 грн суд відмовив у зв'язку з необґрунтованістю наданого розрахунку.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2013 (колегія суддів: Р. Самсін, Л. Зубець, Є. Шаптала) рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2013 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасоване, прийняте у цій частині нове рішення, яким припинене провадження в частині розгляду вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 2 400 грн; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 8 976, 67 грн основного боргу, 5 233, 77 грн пені. В іншій частині рішення залишене без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з проведеними нарахуваннями у спірному періоді за виставленими рахунками до сплати визначено суму в розмірі 182 026, 72 грн, яка містить суми щомісячного нарахування в розмірі 11 376, 67 грн, що відповідає умовам договору згідно погодженого розміру плати (п. 2.2.3 Договору, Додаток № 1).

Оскільки, сторонами припинено дію договору достроково - з 17.04.2013, позивачем проведене коригування вартості послуг за квітень 2013 на суму 4 941, 01 грн, внаслідок чого загальна сума, що підлягала оплаті за умовами договору у період з січня 2012 року по квітень 2013 року складає 177 085, 71 грн (11376, 67 грн х 15 місяців (січень 2012 року - березень 2013 року) + 6 435, 66 грн за квітень 2013 року).

Проведення оплати по договору у відношенні періоду, що є предметом позову у даній справі (січень 2012 року - квітень 2013 року) підтверджується представленими до матеріалів справи відповідачем відповідними банківськими виписками.

Таким чином, за договором у період січня 2012 року до квітня 2013 року позивачем отримано коштів в розмірі 99 455, 22 грн, внаслідок чого заборгованість, що є несплаченою, складає 77 630, 49 грн (177 085, 71 грн загальна сума нарахувань - 99 455, 22 грн).

З урахуванням зазначеного вище, апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо несплаченої суми заборгованості відповідача у меншому розмірі (за розрахунками суду першої інстанції така сума складає 68 653, 82 грн), зазначивши, що нарахування заборгованості у спірному періоді відповідають умовам договору та при підтверджених оплатах складають заборгованість 77 630, 49 грн.