ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2026 року
м. Київ
справа № 199/3164/19
провадження № 51 - 1067 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000262 від 20 березня 2019 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за ст. 28 ч. 2, ст. 302 ч. 3, ст. 303 ч. 3 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2025 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ст. 28 ч. 2, ст. 302 ч. 2, ст. 303 ч. 2 КК України.
На підставі ст. 49 ч. 1 п. 3, ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_6 звільнено від покарання за ст. 28 ч. 2, ст. 302 ч. 2 КК України.
Призначено ОСОБА_6 за ст. 303 ч. 2 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки і на неї покладено відповідні обов`язки.
Відповідно до ст. 72 ч. 7 КК України цілодобовий домашній арешт з 07 березня 2019 року по 07 квітня 2019 року зараховано в строк покарання ОСОБА_6 зі співвідношення, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта в загальному розмірі 1 787 гривень 50 копійок.
Прийнято рішення щодо долі речових доказів.
За обставин, детально наведених у вироку суду, ОСОБА_6 визнано винуватою в тому, що вона за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у період часу з 01 березня 2018 року до 15 травня 2018 року, з метою наживи, створила та утримувала місце розпусти за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: вела фінансовий облік та звітність незаконної діяльності з надання сексуальних послуг, вела облік та сплачувала орендну плату і комунальні послуги у вказаному місці розпусти, вела облік видачі заробітної плати особам, що надавали послуги сексуального характеру, контролювала вихід повій на роботу та видачу останнім заробітної плати. Також цим вироком ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за те, що вона за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у той же період часу вчинила дії по забезпеченню заняття проституцією іншою особою, вчинені щодо кількох осіб, а саме, щодо ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Такі дії полягали у веденні фінансового обліку та звітності незаконної діяльності з надання сексуальних послуг, в отриманні від адміністратора ОСОБА_10 звітів про кількість клієнтів та отриманих від надання сексуальних послуг доходів, у контролі виходу повій на роботу і видачі останнім заробітної плати, у розміщенні оголошень в мережі Інтернет з пропозицією надання сексуальних послуг за адресою: АДРЕСА_2, та у звітуванні керівникам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про діяльність вказаного місця розпусти.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 травня 2025 року апеляційні скарги прокурора ОСОБА_20 та захисника ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Надаючи власну оцінку фактичним обставинам кримінального провадження та дослідженим в суді першої інстанції доказам, захисник вважає необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності у діях ОСОБА_6 складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28 ч. 2, ст. 302 ч. 2, ст. 303 ч. 2 КК України. На думку захисника, стороною обвинувачення не надано доказів вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, а показання свідка ОСОБА_10 (дівоче прізвище ОСОБА_21 ), яка наполягала на обізнаності та причетності ОСОБА_6 до вказаних злочинів, відповідно до вимог ст. 87 ч. 3 п. 1 КПК України є недопустимими. Про неправдивість показань свідка ОСОБА_10 також указує фабула кримінального провадження № 12024046630000421 за фактом надання нею завідомо неправдивих показань у цьому кримінальному провадженні, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України. Захисник наводить доводи щодо інших допущених, на його думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, а саме, порушення судом першої інстанції ст. 7 ч. 1 п. 3, 10 КПК, оскільки у вироку суду перші шість сторінок після слова «встановив» містять скопійований текст повідомлення про підозру, що не має нічого спільного з дослідженими судом доказами під час судового слідства.
Заперечень на касаційну скаргу захисника від учасників судового провадження не надходило.
Сервисы для юристов