Постанова ВГСУ від 27.01.2026 року у справі №186/650/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2026 року

м. Київ

справа № 186/650/22

провадження № 51-3289км25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області,

засудженої за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Зміст прийнятих судових рішень та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини

Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 листопада 2024 року ОСОБА_7 визнано винуватою та призначено покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК у виді позбавлення волі на строк 15 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, судових, правозахисних і правоохоронних органах та займатися юридичною, професійною діяльністю, пов`язаною з наданням публічних послуг на строк 15 років, з конфіскацією усього належного їй на праві приватної власності майна.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 червня 2025 рокувирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Суди попередніх інстанцій визнали ОСОБА_7 винуватою у тому, що вона як громадянка України у березні 2022 року добровільно зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі - прокуратурі Біловодського району генеральної прокуратури т. зв. «ЛНР», що діє на території Біловодської територіальної громади Старобільського району Луганської області.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.

Касаційна скарга обґрунтована твердженнями про те, що:

- було порушено право на захист, оскільки захиснику невідома позиція засудженої;

- не було проведено портретну експертизу, яка б підтвердила, що на відеозаписах зображена саме ОСОБА_7

- відсутні докази зайняття засудженою будь-якої посади у незаконному правоохоронному органі;

- дії ОСОБА_7 підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 111-1 КК, оскільки склад ч. 7 ст. 111-1 КК може мати місце лише у випадку зайняття посади, яка передбачає наявність організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, чого у цьому провадженні встановлено не було;

- не доведено умислу на вчинення злочину;

- показання свідків є недопустимими, оскільки є показаннями з чужих слів;