ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2015 року Справа № 904/4551/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Круглікової К.С.
За участю представників сторін:
від позивача Данилевський О.М. (дов. від 18.04.14р. № 14-89)
від відповідача не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.14р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.14р.
у справі № 904/4551/14
за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до КП "Фрунзенське ЖКП", смт Широке Дніпропетровської області
про стягнення 42299,06 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.14р. у справі № 904/4551/14 (суддя Красота О.І.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 1001,01 грн пені, 820,47 грн 7% штрафу, 5578,73 грн 3% річних та 14478,03 грн інфляційних втрат, в решті позову - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.14р. (головуючий Антонік С.Г., судді Чоха Л.В., Чимбар Л.О.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 21.08.14р. та постанову від 17.11.14р. скасувати в частині відмови у стягненні 9009,15 грн пені та 7384,28 грн 7% штрафу, в цій частині прийняти нове рішення, яким вимоги про стягнення пені та штрафу задовольнити повністю. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 549-552 ЦК України, ст. 233 ГК України, ст.ст. 42, 43, п. 3 ст. 83, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах поданої скарги, дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.
28.08.12р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та КП "Фрунзенське ЖКП" (Покупець) укладено договір № 202110-БО-3 купівлі - продажу природного газу, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю з 01.08.12р. по 31.12.12р. природний газ обсягом до 157,6 тис. м3, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору. Строк дії договору в частині поставки газу встановлений до 31.12.12р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1).
Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2).
Згідно п. 6.1, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно п. 7.2, у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору, він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
У виконання умов договору позивач поставив відповідачу у жовтні-грудні 2012 року природний газ разом із послугами по транспортуванню на загальну суму 563170,36 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від 31.10.12р. на суму 26287,54 грн, від 30.11.12р. на суму 189672,06 грн, від 31.12.12р. на суму 347210,76 грн (а.с. 21-23).
Відповідач за поставлений газ розрахувався частково, залишок боргу був сплачений ним після порушення судом провадження у даній справі, про що свідчать платіжні доручення № 435 та № 436 від 17.07.14р. (а.с. 50-51).
24.06.14р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до КП "Фрунзенське ЖКП" про стягнення 18808,90 грн основного боргу, 8204,75 грн 7% штрафу, 1475,58 грн інфляційних втрат, 3799,67 грн 3% річних, та 10010,16 грн пені. Заявою 21.08.14р. після оплати відповідачем заборгованості, позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути 14539,23 грн інфляційних втрат, 5578,73 грн 3% річних, 10010,16 грн пені та 8204,75 грн 7% штрафу.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.14р. у справі № 904/4551/14, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.11.14р., позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 1001,01 грн пені, 820,47 грн 7% штрафу, 5578,73 грн 3% річних та 14478,03 грн інфляційних втрат, в решті позову - відмовлено.
Відповідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сервисы для юристов