ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2014 року Справа № 916/2786/14
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Студенця В.І.,
розглянувши
касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Хлібороб"
на рішення господарського суду Одеської області від
10.09.2014 р. та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 21.10.2014 р.
у справі № 916/2786/14 господарського суду Одеської області
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу
"Хлібороб"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Діскрет"
про стягнення 72 000,00 грн.
за участю представників:
СВК "Хлібороб" - не з'явилися;
ТОВ "НВО "Діскрет" - не з'явилися;
в с т а н о в и л а :
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Хлібороб" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом та просив суд, з урахуванням заяви про уточнення предмету позову, стягнути з відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Діскрет" 72 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що перерахував відповідачу в якості авансу 100 000,00 грн. в рахунок оплати товару, замовленого за договором № 261303 від 17.04.2013 р., однак, відповідач у визначений договором строк товар не поставив. Аванс повернув частково, у сумі 28 000,00 грн. Крім того, позивач посилався на те, що договір № 261303 від 17.04.2013 р. є неукладеним, оскільки сторонами не погоджено такої істотної умови, як предмет договору (т.1 а.с.3-10, 65-68).
Відповідач у справі - ТОВ "НВО "Діскрет" до прийняття рішення по суті заявлених вимог відзиву на позов не надав.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.09.2014 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1 а.с.80-85).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про застосування до спірних відносин ст. 1212 ЦК України є помилковими, оскільки спірна сума коштів була перерахована позивачем в складі авансового платежу саме на підставі та в межах чинного договору, а отже кошти набуті за наявності правової підстави, а тому не можуть бути витребувані відповідно до положень ст. 1212 ЦК України.
При цьому, судом першої інстанції вказано, що згідно з п. 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 р. рішення господарського суду Одеської області від 10.09.2014 р. залишено без змін (т.1 а.с.105-111).
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.