Постанова ВГСУ від 26.11.2015 року у справі №905/88/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Справа № 905/88/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Грека Б.М.- головуючого, Бондар С.В., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),прокуратуриОнуфрієнко М.В., прокурор відділу ГП України,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Донецької області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.08.2015у справі№ 905/88/15 Господарського суду Донецької областіза позовом Прокурора міста Маріуполя в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій областідоТовариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ"провнесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Маріуполя звернувся до Господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" про внесення змін до договору оренди від 17.06.2003 №1055/03 шляхом викладення п.3.1 договору в редакції Договору №6 про внесення змін до договору оренди від 17.06.2003 №1055/03, а також доповнення його пунктом 3.9 та редакцією, що передбачає збільшення розміру орендної плати до рівня 20% від вартості орендованого цілісного майнового комплексу за період з 20.09.2011 по 17.06.2013.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.07.2015 (суддя Колесник Р.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2015 (судді: Чернота Л.Ф. - головуючий, Зубченко І.В., Радіонова О.О.), у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: ст.174 Господарського кодексу України, ст.ст.599, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 10, 19, 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.2 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629, п.п.4, 5, 8 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786, та порушення норм процесуального права, зокрема, ч.1 ст.4, ст.ст.43, 82 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області надійшло клопотання щодо розгляду справи без участі його представника.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.11.2015 строк розгляду касаційної скарги Заступника прокурора Донецької області продовжено на 15 днів, відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

До початку судового засідання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з причини складних транспортних та фінансово-економічних умов в регіоні.

Враховуючи, що явка повноважних представників обов'язковою не визнавалась, додаткові матеріали не витребовувались, а також враховуючи, що розгляд касаційної скарги в даній справі вже відкладався ухвалами Вищого господарського суду України від 29.10.2015 та 05.11.2015 з продовженням строку розгляду касаційної скарги відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України, а подальше відкладення розгляду справи неминуче призведе до порушення судом вказаного процесуального строку, колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області (орендодавець) та ТОВ "СРЗ" (орендар) було укладено договір оренди №1055/03 від 17.06.2003, за умовами п.1. якого орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Азовський судноремонтний завод", склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки (додаток 3), протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства. Зазначений пункт договору протягом строку дії договору неодноразово змінювався у зв'язку зі зміною складу майна, що входило до об'єкту оренди.

Факт передання майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 17.06.2003.

Відповідно до п.3.1 договору (в редакції договору №3 від 30.09.2009) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 зі змінами та доповненнями і становить без ПДВ за вересень (базовий) місяць 2009 року - 315203,92 грн.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики їх розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.3.4 договору).

Договір укладено на строк з 17.06.2003 по 17.06.2013.

Відповідно до п.10.2 договору умови договору зберігають силу протягом всього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.

Зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п.10.3 договору).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №961 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 №629 і від 04.10.1995 №786" (далі - Постанова) внесено зміни до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі - Методика) і, зокрема, змінено формулу, за якою розраховується орендна плата, а також змінено (збільшено) розмір орендних ставок за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств.

На виконання цієї Постанови позивач звернувся до відповідача з проектом договору №6 про внесення змін до договору оренди шляхом його доповнення та викладення п.п.3.1, 3.9 договору в редакції, запропонованій позивачем. Доданий до проекту договору про внесення змін проект Розрахунку орендної плати передбачає відображення зазначених змін до Методики визначення розміру орендних платежів із використанням у формулах розрахунку відомостей про оцінку вартості об'єкту оренди станом на 30.11.2004 та встановлення (збільшення) розміру орендної плати за серпень 2011 року - 1570421,87 грн з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням розміру орендної плати, починаючи з жовтня 2011 року.

Листом №3Д-1367 від 26.08.2014 орендар повідомив орендодавця про відсутність наміру підписувати запропоновані останнім зміни.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до господарського суду з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, нормами ст.ст.526, 762 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, п.5 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 №786.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Статтею 21 Закону України "Про оренду державного майна та комунального майна" визначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Пунктом 3.4 укладеного між сторонами договору передбачено, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.