Постанова ВГСУ від 26.11.2014 року у справі №923/855/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 923/855/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представників сторін А. Мороза (дов. від 09.09.2014), О. Кривоніса (дов. від 14.01.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" на рішення Господарського суду Херсонської області від 22 серпня 2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року у справі № 923/855/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" до публічного акціонерного товариства "Проторус", третя особа - публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго", про розірвання договору та стягнення 1 398 754 грн 71 коп.,

УСТАНОВИВ: У червні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Проторус", третя особа - публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго", про розірвання договору від 29 березня 2012 року № 8 і стягнення збитків у розмірі 1 398 754 грн 71 коп. з підстав істотного порушення умов цього договору.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 22 серпня 2013 року у позові відмовлено з мотивів недоведеності вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року (судді Л. Лавриненко, В. Пироговський, В. Жеков) рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 6 325 грн 47 коп. витрат, пов'язаних із транспортуванням автомобіля та позов у цій частині задоволено; у решті рішення залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" просить рішення і постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 20, 188, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, статей 16, 22, 509, 611, 651 Цивільного кодексу України, статей 43, 22, 32-36, 41-43 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Публічне акціонерне товариство "Проторус" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просять відмовити.

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і його представник у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що на умовах договору від 29 березня 2012 року № 8 публічне акціонерне товариство "Проторус" (виконавець) змонтувало та передало 25 квітня ц. р. автопідйомник ВС-28-01 на базі автомобіля КАМАЗ-43118, який належав замовнику, а товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" (замовник) сплатило його вартість - 450 000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" 10 квітня 2012 року уклало з публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" договір № 249-42/12 про закупівлю двох автопідйомників, у тому числі ВС-28-01 на базі автомобіля КАМАЗ-43118 за ціною 1 143 200 грн (далі - автопідйомник). На виконання умов договору року покупець 25 квітня 2012 перерахував 1 605 870 грн., а продавець передав йому автопідйомник.

У зв'язку з поломками автопідйомника публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" неодноразово верталася до продавця, а той до виробника, з вимогою усунути неполадки, для чого автопідйомник переганявся з міста Севастополя до міста Херсона.

17 грудня 2012 року публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" про розірвання договору від 10 квітня 2012 року № 249-42/12 та повернення отриманих позивачем коштів в сумі 1 308 276 грн 34 коп., а у квітні 2013 року направило претензію з вимогою повернути 1 076 916 грн 67 коп. вартості автопідйомника і 15 976 грн. 34 коп.-компенсація витрат, пов'язаних з неодноразовим перегоном транспортного засобу.

Зазначені обставини зумовили звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" до господарського суду з позовом про розірвання договору від 29 березня 2012 року № 8 з підстав істотного порушення його умов другою стороною та стягнення з публічного акціонерного товариства "Проторус" збитків у розмірі 1 398 754 грн 71 коп., з яких 460 000 грн - вартість автомобіля КАМАЗ-43118, на шасі якого було змонтовано автопідйомник; 450 000 грн - вартість автопідйомника; 461 840 грн - упущеної вигоди; 26 924 грн 71 коп. - витрати, пов'язані з перегоном автопідйомника з метою усунення недоліків.

Згідно з приписами статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. За правилами статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

За правилами статті 651 Цивільного кодексу України підставою розірвання договору на вимогу однієї сторони є не сам по собі факт порушення умов договору другою стороною, а, крім того, і наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. При цьому істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Позивач не надав господарським судам доказів застосування наслідків розірвання договору від 10 квітня 2012 року № 249-42/12 про закупівлю, укладеного з публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" договір, а отже про наявність збитків і за цих обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 1 392 492 грн 24 коп.

Водночас апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про часткове скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення позову в частині стягнення суми витрат, пов'язаних з перегоном автопідйомника 6 325 грн 47 коп., оскільки зазначена грошова сума була сплачена позивачем на рахунок публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго".

Помилкове застосування апеляційним господарським судом до спірних правовідносин правила частини 2 статті 188 Господарського кодексу України не призвело до прийняття неправильного вирішення спору по суті заявлених вимог, а отже не є підставою для скасування постанови господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2014 року у справі № 923/855/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. І. Студенець