ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2014 року Справа № 918/630/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.10.2014р. у справі господарського суду№918/630/14 Рівненської області за позовомТОВ "Прод Майстер" доТОВ "Терлич" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 630 558,80 грн. не з'явився Овчаров А.В. дов. б/н від 26.05.2014
В С Т А Н О В И В:
У травні 2014 року ТОВ "Прод Майстер" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" про стягнення 630558,80грн., з яких 562072,29грн. основний борг, 29303,39грн. 3% річних, 39183,12грн. інфляційні втрати на тих підставах, що відповідачем не виконано умови Договору поставки №310/11 від 01.08.2011 р. в частині повної оплати вартості отриманого товару.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.06.2014 (суддя Бережнюк В.В.) позов задоволено повністю, оскільки товар відповідач отримав протягом 2011-2013 років за видатковими накладними, а оплату здійснив частково.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 (головуючий суддя Петухов М.Г., судді Бригинець Л.М., Олексюк Г.Є.) за апеляційною скаргою ТОВ "Терлич" Рішення господарського суду Рівненської області від 17.06.2014 скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено. Постанова апеляційного суду вмотивована тим, що видаткові накладні не є належними доказами поставки товару, пакувальна плівка та гофрокороби, які знаходяться на складі ТОВ "Терлич", ним не замовлялись та не мають товаро-супровідних документів СЕС, довіреності на отримання цих товарів відповідачем не оформлялись.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Прод Майстер" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 скасувати, а Рішення господарського суду Рівненської області від 17.06.2014 залишити в силі.
Касаційна скарга вмотивована неврахуванням судом апеляційної інстанції приписів Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості П-7, порушенням вимог ст.692 ЦК України в частині обов'язку покупця оплатити товар після його прийняття. Товар було прийнято завідуючий складом ТОВ "Терліч" Баняс В.В., підпис завірено печаткою, товар знаходиться на складі відповідача. Порушенням норм процесуального права заявник вважає приймання апеляційним судом нових доказів, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Додатково до касаційної скарги ТОВ "Прод Майстер" направив до Вищого господарського суду письмові пояснення, до яких долучено лист Головного управління Держсанепідслужби у Рівненській області про те, що виробник пакувальної плівки ПП "Рівне Флекс" отримувало позитивний висновок експертизи на плівку пакувальну терміном дії до 2017 року.
Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому зазначений лист не розглядається по суті, а приєднується до матеріалів справи.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Терліч" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає правильним застосування апеляційним судом приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", просить касаційну скаргу відхилити, а Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 залишити в силі.
В судове засідання 26.11.2014 надійшло клопотання ТОВ "Прод Мастер" про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника, яке колегією суддів Вищого господарського суду відхилено, оскільки до клопотання не додано доказів знаходження представника на лікарняному та неможливості направити іншого представника.
Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Прод Майстер" (Продавець) та ТОВ "Терлич" (Покупець) укладено Договір поставки №310/11 від 01.08.2011, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.
У період з грудня 2011 року по січень 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Майстер" фактично передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич" отримало товар на підставі підписаних сторонами та скріплених відбитками їх печаток 14 видаткових накладних. Загальна вартість товару складає 581081,58грн.
Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару виконав частково, сплативши 19009,29грн. Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті товару на момент звернення позивача до суду з даним позовом складає 562 072,29грн.
Посилаючись на ст.625 ЦК України, з огляду на прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару позивач нарахував 29303,39грн. 3% річних та 39183,12грн. інфляційних втрат.
Судом першої інстанції надані розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними. Таким чином, загальна сума боргу відповідача становить 630558,80 грн. (562072,29 грн. + 29303,39 грн. + 39183,12 грн.).
Судом першої інстанції прийнято до уваги, що у видаткових накладних немає посилання на укладений між сторонами Договір поставки. Разом з тим, відповідач отримав товар та підписав товарно-розпорядчі документи на нього - видаткові накладні, а отримавши пропозицію оплатити вартість товару - виконав її частково. Отже, фактично між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі-продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.
Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з приписів ст.655 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 181 Господарського кодексу України допускає укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення такого виду договорів.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Сервисы для юристов