Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №913/204/15

Постанова ВГСУ від 26.10.2016 року у справі №913/204/15

09.02.2017
Автор:
Просмотров : 166

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року Справа № 913/204/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П.- головуючого (доповідач), Кравчука Г.А., Мачульського Г.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Сєвєродонецької міської радина постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.07.2016у справі№913/204/15 Господарського суду Луганської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ескулап"доСєвєродонецької міської радипровнесення змін до договору оренди землі від 04.06.2009, державна реєстрація від 23.07.2009 за №040941900252 та визнання недійсною додаткової угоди б/н від 25.07.2011, державна реєстрація від 25.07.2011 за №441290004000255, до договору оренди землі від 04.06.2009, державна реєстрація від 23.07.2009 за №040941900252

за участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Ескулап" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради (надалі - відповідач, скаржник) про внесення змін до договору оренди землі від 04.06.2009, державна реєстрація від 23.07.2009 за №040941900252, а саме у п.13 договору, де слова: "Орендна плата за земельну ділянку під вбудованим приміщенням донараховується за фактичний строк користування земельною ділянкою та становить: з 24.03.2009 щомісячно - 432 грн 56 коп., протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Орендар зобов'язаний сплатити донараховану орендну плату по строку оплати у місяці, у якому одержав цей договір" змінити на слова: "Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площу під таким приміщенням (його частиною)", з дати прийняття цього рішення, та визнання недійсною додаткової угоди б/н від 25.07.2011, державна реєстрація від 25.07.2011 за №441290004000255, до договору оренди землі від 04.06.2009, державна реєстрація від 23.07.2009 за №040941900252.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Луганської області від 22.02.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2016, позов задоволено частково. Визнано недійсною додаткову угоду б/н від 25.07.2011, державна реєстрація від 25.07.2011 за №441290004000255, до договору оренди землі від 04.06.2009, державна реєстрація від 23.07.2009 за №040941900252, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ескулап" та Сєвєродонецькою міською радою. В іншій частині позову відмовлено. Судові рішення в частині, якою позов задоволено, мотивовані тим, що оскільки рішення міськради №431 від 29.03.2011, яким затверджено нормативну грошову оцінку земель і на підставі якого укладено спірну угоду, було скасовано як протиправне в судовому порядку, тобто з моменту його прийняття воно було нелегітимним, а відтак, не могло породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати. В частині відмови у позові суди визнали, що вимога позивача про внесення змін в абзац 3 п.13 договору оренди землі від 04.06.2009, не підлягає задоволенню, оскільки даний пункт регулює розмір орендної плати у період з 24.03.2009 по дату отримання договору. Тобто на момент розгляду цієї справи внесення змін до цього пункту є неактуальним (зазначений пункт вичерпав свою дію фактом його виконання), а заявлена позивачем вимога щодо внесення змін в зазначений пункт, регулює відносини на майбутнє.

Сєвєродонецька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить вказані рішення та постанову скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ст.207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 202, 215, 216, 256, 261, 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 6 ст. 21 Закону України "Про оренду землі". Зокрема скаржник вказує, що на момент укладення оскаржуваної додаткової угоди до договору діяло рішення відповідача № 431 від 29.03.2011 у період з 01.07.2011 по 01.04.2014 (до моменту набрання законної сили постанови Сєвєродонецького міського суду від 03.08.2012); вважає неправомірним визнання господарським судом недійсною додаткової угоди з моменту укладення, оскільки відповідач вважає, що вона має бути визнана недійсною на майбутнє. Також відповідач не погоджується з твердження суду щодо початку перебігу строку позовної даності, який на його думку, починає відраховуватися саме від дати укладення додаткової угоди.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Сєвєродонецької міської ради №3051 від 24.03.2009 вирішено передати ТОВ "Ескулап" терміном на 25 років земельні ділянки, які знаходиться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, будинок 43, квартал 24.

04.06.2009 між Сєвєродонецькою міською радою та ТОВ "Ескулап" було укладено договір оренди землі, державна реєстрація від 23.07.2009 №040941900252, відповідно до п.1 якого орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №3051 від 24.03.2009 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки - землі комерційного використання (під окремий вхід та прибудову з рампою до приміщення аптеки), які знаходяться за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Леніна, буд.43, квартал 24. В пункті 2 договору сторони визначили, що в оренду передаються земельні ділянки кадастровий №4412900000:05:019:0065, площею 0,0023 га, в т.ч.: під спорудами - 0,0014 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0009 га; кадастровий №4412900000:05:019:0067, площею 0,0011 га, в т.ч. під спорудами - 0,0011 га. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить, 2008 рік: кадастровий №4412900000:05:019:0065 - 6908 грн. 97 коп., кадастровий №4412900000:05:019:0067 - 3304 грн. 29 коп., 2009 рік: кадастровий №4412900000:05:019:0065 - 7959 грн. 15 коп., кадастровий №4412900000:05:019:0067 - 3806 грн. 55 коп. (п.5 договору).

Згідно п.8 договору він укладений на 25 років строком по 23.03.2034 включно. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В подальшому 25.07.2011 між сторонами була укладена спірна додаткова угода.

В цій угоді зазначено, що вона укладена на виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" та керуючись рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради "Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" від 28.04.2011 за №516, відповідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 07.06.2011 за №5205, №5206, №5207.

Згідно з п.1 вказаної додаткової угоди п.5 розділу "Об'єкт оренди" змінено на "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий №4412900000:05:019:0067 становить 11044 грн. 55 коп., кадастровий №4412900000:05:019:0065 - 23093 грн. 15 коп.".

Пункти 9, 11, 13 договору оренди землі також притерпіли змін та були викладені в додатковій угоді в новій редакції.

З касаційної скарги убачається, що скаржник не погоджується з судовими рішеннями попередніх інстанцій саме в частині якою позов було задоволено та визнано недійсною додаткову угоду до договору оренди. Проте доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних висновків обох судів, оскільки при розгляді даного спору судами установлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 у адміністративній справі №2а/1227/3807/2012 скасовано постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012, а судове рішення Сєвєродонецького міського суду від Луганської області від 03 серпня 2012 року, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ЛІА" ЛТД до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення Сєвєродонецької міської ради № 431 від 29.03.2011 - залишено в силі.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування (визнання нечинним або недійсним) не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч. 1 ст. 15, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст