ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2015 року Справа № 910/27030/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної
скаргиоб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта на Давидова 12"напостанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 17.03.2015у справігосподарського суду міста Києва №910/27030/14за позовомпублічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд"дооб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта на Давидова 12"прозвільнення приміщенняза участі представників сторін:
від позивача - Варицький Є.В.,
від відповідача - Суслик Л.Г., Любомирська О.В., Шапіро В.Б.,
У С Т А Н О В И В:
03.12.2014 публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" звернулися до господарського суду міста Києва з позовною заявою до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта на Давидова 12" про зобов'язання звільнити квартиру №2 за адресою: м. Київ, бульв. О.Давидова, 12.
Обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст.ст.321, 391 Цивільного кодексу України, стверджували про неправомірне, без достатніх на те правових підстав володіння ОСББ спірною квартирою, відмову останніх повернути її законному власнику, права якого підтверджуються свідоцтвом на право власності.
ОСББ "Башта на Давидова 12" заперечуючи проти задоволення позовних вимог стверджували, що прийняли від АТ ХК "Київміськбуд" квартири №2, 107, 108, загальною площею 214, 92 кв.м. у будинку за адресою: м. Київ, бульв. О. Давидова, 12 для службових потреб за відповідним актом. Робили висновок, що квартири прийняті на баланс ОСББ "Башта на Давидова12" і правові підстави для повернення квартир АТ ХК "Київміськбуд" відсутні.
17.03.2015 рішенням господарського суду міста Києва (судді Селівон А.М., Цюкало Ю.В., Нечай О.В.), залишеним без змін 15.07.2015 постановою Київського апеляційного господарського суду (судді Кропивна Л.В., Жук Г.А., Смірнова Л.Г.) позов задоволено, зобов'язано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта на Давидова 12" звільнити приміщення - квартиру №2 за адресою: м. Київ, бульвар О.Давидова, буд.12, яка складається з 2-х кімнат загальною площею 72,70 кв.м., та стягнуто судові витрати.
У касаційній скарзі об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта на Давидова 12" посилалися на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до акту №371 від 27.12.2002 державною приймальною комісією введено в експлуатацію будинок №12 по бульвару О.Давидова у м. Києві, забудовником якого виступали АТ ХК "Київміськбуд", правонаступником якого є ПАТ "ХК "Київміськбуд".
02.03.2005 Дніпровською районною у місті Києві радою було зареєстровано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Башта на Давидова 12".
На виконання п.6.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації №755 від 24.04.2003 "Про розподіл загальної площі у жилих будинках на 2002 рік" щодо обов'язковості відведення забудовниками при будівництві житла, незалежно від форми власності, на усіх земельних ділянках, відведених для будівництва до 01.01.2003, 2% житлової площі від загальної жилої площі новозбудованого житла під службові жилі приміщення, 09.06.2006 згідно акту №1/208 позивач передав, а відповідач прийняв на свій баланс три квартири: №2, 107, 108 загальною площею 214,92 кв. м. для службових потреб.
Як видно із матеріалів справи, квартира №2 належить на праві колективної власності ПАТ "ХК "Київміськбуд", що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 04.07.2005, виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 25.06.05р. №1177-С, а також витягом №16604600 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 23.01.2014.
Суди попередніх інстанцій установили, що правомірність видачі Головним управлінням житлового забезпечення КМДА свідоцтва щодо оформлення права власності позивача на спірну квартиру підтверджено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2011 у справі №2а-5167/11/2670, якою відмовлено в позові ОСББ "Башта на Давидова 12" до Головного управління житлового забезпечення КМДА, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", третя особа - ПАТ "ХК "Київміськбуд" про визнання незаконними та скасування наказів і свідоцтв про право власності на квартири, скасування реєстрації права власності на квартири у міському державному реєстрі. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2015.
06.10.2014 позивач направив відповідачу претензію за №04984/0/2-14 з вимогами повернути йому спірну квартиру за актом прийому-передачі, у зв'язку із господарською необхідністю.
Відповідні вимоги листом від 11.11.2014 вх.№04505/0/1-14 залишились без задоволення відповідачем, що стало приводом для заявлення відповідного позову, в обґрунтування вимог якого позивач посилався на те, що підстави, на яких відповідач володів річчю, у зв'язку з вимогою власника про її повернення у порядку ст.530 ЦК України відпали, а річ не була передана власнику.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що станом на час розгляду справи доказів визнання недійсним чи скасування свідоцтва про право власності на спірну квартиру відповідачем суду не надано, та доказів включення зазначеної квартири до числа службових матеріали справи не містять.
Відповідно до положень статей 316, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 876 ЦК України визначено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Згідно зі ст.118 Житлового кодексу УРСР службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.
Пунктом 3 Постанови Ради Міністрів УРСР №37 від 04.02.1988 "Про службові приміщення" передбачено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації.
Аналізуючи зазначені положення закону та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з предмету позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що лише власник, який володіє, користується та вправі розпоряджатись своїм майном, міг звернутися до Дніпровської районної у місті Києві ради з клопотанням про надання спірній квартирі статусу службового житла. Доказів вчинення ПАТ "ХК "Київміськбуд" відповідних дій матеріали справи не містять, а зазначення останніми в акті приймання-передачі квартири №2 на баланс ОСББ "Башта на Давидова 12" про те, що зазначена квартира передається для службових потреб, автоматично не обумовлює набуття спірною квартирою статусу службового житла.
Відтак, перевіривши обставини справи, взявши до уваги, що свідоцтво про право власності на спірну квартиру позивача не визнано недійсним та не скасоване, попередні судові інстанції, застосувавши положення ст.391 ЦК України, відповідно до яких власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, обґрунтовано задоволили позов, виходячи з підставності його вимог.
Сервисы для юристов