Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №910/33152/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 910/33152/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Малетича М.М., Борденюк Є.М.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.05.2016у справі№ 910/33152/15 господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Олсідз Блек Сі" простягнення 519 157,12 грн.за участю представників сторін

позивача: Полілова С.І.,

відповідача: Слюзар Т.І.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ПІВДЕНЬ-1" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю"Олсідз Блек Сі" про стягнення з останнього заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки сільськогосподарської продукції №06/0164 від 28.09.2015 у розмірі 460716,40 грн., а також пені в сумі 46094,44 грн., річних в розмірі 3131,95 грн. та інфляційних втрат в сумі 9214,33 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2016, залишеним постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі №910/33152/15, позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 460716,40 грн., пеню в сумі 46094,44 грн., 3% річних в сумі 3131,95 грн., інфляційні збитки в сумі 9214,33 грн. та суму судового збору у розмірі - 7787,36 грн. .

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ "Олсідз Блек Сі" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 та рішення місцевого господарського суду від 31.03.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 28.09.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір №06/0164 на поставку сільськогосподарської продукції, відповідно до умов якого позивач - постачальник за договором, зобов'язався продати та передати у власність відповідача - покупця за договором, насіння соняшнику врожаю 2015 року (надалі "товар"), а відповідач зобов'язався оплатити та прийняти товар.

Розділом 2 договору № 06/0164 сторони врегулювали показники якості товару.

Розділом 3 договору № 06/0164 сторони визначили загальну кількість товару, що становить 60 метричних тонн (МТ) +/- 10%, а також ціну однієї МТ товару, яка складає 8 300,00 грн. (з ПДВ). Попередня загальна вартість товару узгоджена в сумі 498 000,24 грн. (з ПДВ) +/- 10%.

Розділом 4 договору №06/0164 визначені умови поставки: СРТ - Олсідз Блек Сі Олійно-екстракційний завод - філія ТОВ, 67543, Одеська обл., Комінтернівський р-н, територія Визирської сільської ради, 2-ий км автодороги на МТП "Южний", буд. 2, згідно Інкотермс 2010. Строк поставки товару: по 30 вересня 2015 року включно.

Умовами п.п. 4.3, 4.4 договору встановлений порядок остаточного визначення якості та кількості товару.

Датою поставки за п. 4.5 договору вважається дата відповідного Акту перерахування ціни, який є одночасно Актом приймання-передачі товару. Акт перерахунку ціни має містити дані про кількість й якість товару, визначені на складі Покупця.

Оплата товару згідно розділу 5 договору № 06/0164 здійснюється в наступному порядку:

- 80% вартості товару - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати останньої із подій: поставка товару, визначення якості й залікової ваги товару, пред'явлення рахунку-фактури, передача Покупцю документів, зазначених у н.6.1 договору (податкова накладна, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна тощо);

- 20% вартості товару - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних та підтвердження такої реєстрації.

За умовами п. 7.2 договору № 06/0164 у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує Постачальнику штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення.

Судами також встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за укладеним договором виконав в повному обсязі: поставлено товару у кількості 57,4 МТ соняшнику на загальну суму 460716,40 грн. Як свідчать матеріали справи, товар був поставлений своєчасно та прийнятий відповідачем без заперечень щодо кількості та якості.

Поставка товару підтверджується відповідними документами, обумовленими договором № 06/0164, а саме: рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами перерахунку ціни, протоколами випробування, товарно-транспортними накладними, податковими накладними.

В свою чергу відповідач за поставлений позивачем товар не розрахувався, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом. Крім суми боргу позивач просив також стягнути з відповідача за прострочку оплати пеню, річні та інфляційні втрати.

Відповідач в свою чергу позов не визнає, посилаючись на те, що обов'язок оплатити поставлений товар станом на сьогоднішній день не настав, оскільки йому не було надано всіх зазначених в п. 5.1 договору № 06/0164 документів. Крім того, відповідач наголошує про неотримання акту перерахунку ціни, засвідченої копії витягу з реєстру платників єдиного податку, статутних та реєстраційних документів. При цьому відповідач факт отримання поставленого товару - 57,4 МТ соняшнику визнав. .

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що позивачем був доведений факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, тому позовні вимоги щодо стягнення суми боргу є правомірними та обґрунтованими. Оскільки було встановлено факт наявності порушень з боку відповідача господарських зобов'язань, позовні вимоги про стягнення з останнього пеню, річні та інфляційні втрати також є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.