Постанова ВГСУ від 26.07.2016 року у справі №910/30218/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 910/30218/15

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Чернова Є.В.- головуючого, Карабаня В.Я., Корнілової Ж.О.за участю представників: від позивача: від відповідача: розглянув касаційну скаргу Батрин С.В. Абітов Ф.М. Малого колективного підприємства "ВІТА" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 рокуу справі№910/30218/15 господарського суду міста Києваза позовомМалого колективного підприємства "ВІТА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"провизнання договорів недійснимиВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2016р. (суддя Ващенко Т.М.) в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 р. (судді: Яковлєв М.Л., Майданевич А.Г., Рудченко С.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016р. залишено без зміни.

Суди дійшли висновків, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів відносно оспорюваних Договорів, відтак, про відсутність правових підстав для задоволення позову про визнання договорів недійсними.

Позивач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, прийняти рішення про задоволення вимог позову про визнання договорів недійсними.

Скаржник доводить, що спірні договори не відпоівдають вимогам ст.ст. 793, 794 ЦК України щодо необхідності нотаріального їх посвідчення та державної реєстрації, тому підлягають визнанню недійсними, враховуючи також норми ст.ст. 210, 215, 216, 220 ЦК України.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, що взяли участь в судовому засіданні, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що 31.08.2011р. між сторонами був укладений Попередній договір оренди нерухомого майна (надалі - Попередній договір).

Укладений між сторонами Попередній договір є змішаним договором, зокрема, передбачає укладення в майбутньому договорів оренди та здійснення відповідачем, самостійно, за власний рахунок будівництва нежитлових приміщень за будівельною адресою: м. Вишгород, на розі вулиць Дніпровської та Набережної (станом на сьогодні приміщення мають поштову адресу: м. Вишгород, вул. Набережна, 2 Б) з подальшим відшкодуванням позивачем погодженої останнім вартості будівництва, в тому числі, але не обмежуючись і за рахунок майбутньої орендної плати.

Згідно із п.4.4 Попереднього договору позивач зобов'язаний, у строк, погоджений в Попередньому договорі, укласти з орендарем договір оренди строком на два роки одинадцять місяців (перший договір оренди), та на виконання переважного права відповідача на оренду об'єкта оренди, укласти із останнім на умові відкладення вступу в дію по закінченню дії першого договору оренди другий договір оренди строком на два роки і одинадцять місяців, а також на умові відкладення вступу в дію по закінченні другого договору укласти третій договір оренди на строк два роки та одинадцять місяців, та укласти на умові відкладення вступу в дію по закінченні дії третього договору оренди четвертий договір оренди строком на один рік три місяці з істотними умовами, які передбачені в Попередньому договорі або додатково погодженими між сторонами.

Як наслідок, в результаті виконання позивачем та відповідачем умов Попереднього договору, між останніми 13.07.2012р. було укладено Договір оренди нерухомого майна №1 (надалі - Договір № 1), предметом якого є передання позивачем та прийняття відповідачем у тимчасове платне користування нежилих приміщень загальною площею 1 230,00 кв.м., які знаходяться в підвалі та на першому поверсі торгівельно-побутового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 2 Б (надалі - об'єкт оренди); 28.11.2015р. укладено:

- Договір оренди нерухомого майна № 2 (далі - Договір 2), предметом якого є передання позивачем та прийняття відповідачем у тимчасове платне користування нежилих приміщень загальною площею 1 230,00 кв. м., які знаходяться в підвалі та на першому поверсі торгівельно-побутового комплексу за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 2 Б (надалі - об'єкт оренди);

- Договір оренди нерухомого майна № 3 (далі - Договір 3), предметом якого є передання позивачем та прийняття відповідачем у тимчасове платне користування об'єкту оренди;

- Договір оренди нерухомого майна № 4 (далі - Договір 4), предметом якого є передання позивачем та прийняття відповідачем у тимчасове платне користування об'єкту оренди.

У відповідності до п.1.1 Договору 1, Договору 2, Договору 3, Договору 4, позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування нежилі приміщення загальною площею 1 230,00 кв. м., які знаходяться в підвалі та на першому поверсі торгівельно-побутового комплексу за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна 2 Б, зокрема, нежилі приміщення, які розташовані на першому поверсі будівлі загальною площею 879,7 кв. м.; нежилі приміщення, які знаходяться в підвалі загальною площею 350,3 кв. м.

Відповідно до п. 2.1 Договору 1, даний договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом тридцяти п'яти місяців до 13.06.2015р. включно.

Відповідно до п. 2.1 Договору 2, даний договір набирає чинності на наступний календарний день, який слідує за останнім календарним днем строку дії Договору 1 та діє до 14.07.2017р. включно.

Згідно із п. 2.1 Договору 3, даний договір набирає чинності на наступний календарний день, який слідує за останнім календарним днем строку дії Договору 2 та діє до 15.06.2020р. включно.

Відповідно до п. 2.1 Договору 4, даний договір набирає чинності на наступний календарний день, який слідує за останнім календарним днем строку дії Договору 3 та діє до 16.07.2022р. включно.

Відповідно до п.2.7 Договору 1, сторони домовилися, що з моменту припинення строку дії даного договору нових зобов'язань у сторін не виникає. Це означає, що Договір оренди 1 має визначену сторонами дату припинення.

Позивач стверджує, що всупереч вимогам закону було укладено Договори 2, 3, 4 укладених 28.11.2012р., які нотаріально не посвідчені, не зареєстровані. Крім того, позивач стверджує, що воля на укладення договору та існування правовідносин оренди на такий тривалий термін суперечила відображеному в договорі строку його дії.

У відповідності до 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно із ч.ч.1-3 ст.209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.

Частиною 1 та 2 статті 210 Цивільного кодексу України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.