ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2016 року Справа № 905/407/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Рогач Л.І.за участю представників:позивачаБоледзюк В.М. - довіреність від 23.02.2016 рокувідповідачівШемет І.А. - довіреність від 08.07.2016 рокутретіх осібПритула Т.Ю. - довіреність від 20.04.2016 року Іваницька Т.Б. - довіреність від 20.05.2016 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"на постанову15.06.2016 Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 905/407/16 господарського суду Донецької областіза позовомДержавного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газенерголізтнг"; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України; - Міністерство фінансів Українипровизнання не дійсним договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 року з врахуванням всіх додаткових угод: №1 від 07.09.2010 р, №2 від 04.01.2013, 3 3 від 11.02.2013 ( в тому числі Договір № Ш01/ФЛ фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013), №4 від 27.04.2013, №5 від 01.11.2013, укладений між ТОВ «Газенерголізинг»( ТОВ «Український лізинговий фонд» з 11.02.2013), як лізінгодавцем, та ДП «ВК «Краснолиманська»
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2016 р. ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Газенерголізинг" та ТОВ "Український лізинговий фонд", третіх осіб, які не заявляють на предмет спору, на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості та Міністерство Фінансів України про визнання недійсним договору № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу від 21.08.2010 з врахуванням всіх додаткових угод: №1 від 07.09.2010 р, №2 від 04.01.2013, 3 3 від 11.02.2013 ( в тому числі Договір № Ш01/ФЛ фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013), №4 від 27.04.2013, №5 від 01.11.2013, укладеного між ТОВ «Газенерголізинг»( ТОВ «Український лізинговий фонд» з 11.02.2013), як лізінгодавцем та ДП «ВК «Краснолиманська» на підставі абзацу 2 пункту 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року №921, частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
ТОВ "Український лізинговий фонд" подало до господарського суду Донецької області заяву про застосування позовної давності в якій зазначало, що трирічний строк позовної давності для подання даного позову сплив, оскільки спірний договір було укладено 21.08.2010 року.
У відзиві на позовну заяву ТОВ "Український лізинговий фонд" просило у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що жодного порушення при укладенні спірного договору вчинено не було, а тому відсутні підстави для визнання такого договору недійсним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.03.2016 р. (судді: С.В. Тоцький) позов задоволено повністю, визнано недійсним договір №Ш-01/ФЛ Фінансового лізингу від 21 серпня 2010р. з врахуванням всіх додаткових угод: №1 від 07.09.2010р., №2 від 04.01.2013р., №3 від 11.02.2013р.(в тому числі Договір №Ш-01/ФЛ Фінансового лізингу в редакції від 11.02.2013р.), №4 від 27.04.2013р., №5 від 01.11.2013р., укладений між ТОВ «Газенерголізинг» ( ТОВ «Український лізинговий фонд» з 11.02.2013р.).
Суд першої інстанції встановивши, що з додатків до договору №Ш-01/ФЛ Фінансового лізингу від 21 серпня 2010р. вбачається збільшення винагороди лізингодавця, а саме за період з лютого 2013р по грудень 2015р. винагорода лізингодавця збільшена на 150815612, 47грн. з підстав коригування лізингових платежів за фактом зміни офіційного курсу НБУ, значне збільшення лізингових платежів та те, що укладаючи спірну угоду керівник ДП «ВК «Красноліманська» з ТОВ «Український лізинговий фонд» не мав достатніх правових підстав та вийшов за межі своїх повноважень дійшов висновку, що договір №Ш-01/ФЛ Фінансового лізингу від 21 серпня 2010р.(у тому числі в редакції від 11.02.2011р. укладено з порушеннями законодавчих та нормативно-правових актів України.
Щодо заявленого клопотання про застосування позовної давності суд першої інстанції зазначив, що позовна заява подана до суду 02.02.2016 року, тобто в межах строку позовної давності.
За апеляційною скаргою ТОВ "Український лізинговий фонд" Донецькій апеляційний господарський суд (судді: Н.В. Ломовцева, В.М. Татенко, Л.Ф. Чернота) переглянувши рішення господарського суду Донецької області від 10.02.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 15.06.2016 року, вказане рішення скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав недоведеності позовних вимог.
ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року та залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 10.03.2016 року, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Український лізинговий фонд" просить задоволенні касаційної скарги відмовити повністю та залишити без змін постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року, з підстав викладених у відзиві.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України в письмових поясненнях на касаційну скаргу просить задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі та залишити рішення першої інстанції без змін,з підстав викладених у поясненнях.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, відповідача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» у липні-серпні 2010 року проведено відкриті торги на закупівлю фінансових лізингових послуг на придбання гірничошахтного обладнання згідно Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. №921.
За результатами вказаних торгів переможцем закупівлі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг», як учасника, який запропонував найнижчу ціну пропозиції на умовах: виконання фінансових лізингових послуг придбання обладнання на суму 315 541 554,60грн., в тому числі вартість відшкодування предмету лізингу без врахування комісій, відсотків та інших витрат, пов'язаних з фінансовим лізингом 190413942,00 грн.; лізинговий відсоток 22%; вартість комісії, відсотків та інших витрат, пов'язаних з фінансовим лізингом - 125 127 612,60 грн.
Так, 21.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенерголізинг» (Лізингодавець) та Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (Лізингоодержувач) було укладено договір № Ш-01/ФЛ фінансового лізингу.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаного договору, «Предмет лізингу» - це обране Лізингоодержувачем гірничошахтне обладнання, вказане в кожній Специфікації, які є невід'ємною частиною даного Договору, яке Лізингодавець набуває у власність у Постачальника на підставі та на умовах цього Договору та Договору купівлі-продажу та передає його Лізингоодержувачу у користування на умовах цього Договору.
Згідно з підпунктом 1.2 пункту 1 договору, "Договір купівлі-продажу" - договір між Постачальником, Лізингодавцем та Лізингоодержувачем, який є невід'ємною частиною, предметом якого є передача у власність Лізингодавця Постачальником предмету лізингу.
Підпунктом 2.1 пункту 2 договору передбачено, що Лізингодавець зобов'язується перед Лізингоодержувачем набути право власності на майно (Предмет лізингу) у Постачальника відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та Технічних вимог з метою передачі його Лізингоодержувачу у володіння та користування на визначений строк, а Лізингоодержувач зобов'язувався перед Лізингодавцем прийняти Предмет лізингу та сплачувати за користування ним встановлену плату (лізингові платежі).
Загальна вартість Предмету лізингу за Договором згідно Специфікацій складала 190413942,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) - 31 735 657,00 грн. (п.3.1.).
Пунктом 3.2. Договору передбачено, що загальна сума цього договору на момент укладання Договору визначається Базовим графіком лізингових платежів. Загальна сума Договору за весь період дії Договору може бути змінена відповідно до умов даного Договору.
Відповідно до умов пункту 3.11 Договору, зобов'язання за цим Договором вважаються виконаними Лізингоодержувачем тільки після сплати всіх платежів, встановлених умовами Договору.
Пунктом 6.1. передбачено, що після підписання Акта приймання-передачі одиниці Предмета лізингу у лізинг між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем, Предмет лізингу враховується на балансі Лізингоодержувача.
Відповідно до пункту 13.1. Договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами всіх зобов'язань, передбачених цим Договором.
07.09.2010р. до Договору № Ш-01/ФЛ від 21.08.2010р. укладено Додаткову угоду №1, згідно якої передбачено зменшення кількості обладнання, що є Предметом лізингу.
Сервисы для юристов