ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2014 року Справа № 914/3178/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача у справісуддівІванової Л.Б. Прокопанич Г.К.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сферіна рішення відгосподарського суду Львівської області 11.12.2013та на постанову відЛьвівського апеляційного господарського суду 20.02.2014 у справі господарського суду№ 914/3178/13 Львівської областіза позовомзаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України 2. Концерну "Військторгсервіс"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дует-СК"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2 Фонд державного майна Українипровизнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути майноза участю представників:
від прокуратури - Яговдік С.М.
від позивача 1 - Загуменний В.В.
від позивача 2 - Фещенко І.В.
від відповідача - не з'явились
від третьої особи на
стороні позивача 1 - не з'явились
від третьої особи на
стороні позивача 2 - Федоровський В.Г.
ВСТАНОВИВ:
Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну "Військторгсервіс" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует-СК" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 359,4 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Тарарбунарська, 14, а саме: А-1 - складське приміщення площею 147 кв.м., Б-1 - складське приміщення (підвал) площею 147 кв.м., В-1 - прохідна площею 7,7 кв.м., від 25.09.2008, укладеного між Концерном "Військторгсервіс" в особі філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дует-СК" та про зобов'язання відповідача повернути вказані приміщення до державної власності в особі Міністерства оборони України у повне господарське відання Концерну "Військторгсервіс".
19.11.2013 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует-СК" надійшла заява, у якій відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності, у зв'язку з чим відмовити у задоволенні позову.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2013 у справі № 914/3178/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Деркач Ю.Б., судді Рим Т.Я., Шпакович О.Ф.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 у справі № 914/3178/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) за наслідками розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2013 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
У касаційній скарзі заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 203, 204, 215 Цивільного кодексу України, п.п. 6, 50 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності" від 06.06.2007 № 803, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 у справі № 914/3178/13 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначає, що на час укладення оспорюваного договору дозвіл начальника Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України Пукіра П.Н. № 140/6/1466/31 від 12.11.2004 не відповідав вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803, а тому у Концерну "Військторгсервіс" не було достатніх повноважень на укладення оспорюваного правочину. Заявник касаційної скарги також вказав на те, що про вчинення вказаного договору позивач 1 не знав та не міг знати, оскільки не був його стороною.
У поданих до суду 19.06.2014 письмових поясненнях Міністерство оборони України просило скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. При цьому позивач 1 зазначив, що реалізація спірного майна відбулась всупереч волі власника, з порушенням порядку відчуження державного майна та особами зі злочинним наміром, що відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.09.2008 недійсним.
У судовому засіданні 26.06.2014 представники позивачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2 підтримали вимоги касаційної скарги та просили скасувати оскаржувані судові акти, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Дует-СК" просило рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому відповідач зазначив, що згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 Фонд державного майна України погоджує лише рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а не саме рішення про відчуження майна. Відповідач вказав на те, що дозвіл був виданий за три роки до прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної постанови та відповідав чинному на той час порядку надання дозволів державним підприємствам (установам) Міністерства оборони України. Крім того, відповідач стверджує, що позивач 1 схвалив оспорюваний договір купівлі-продажу, а підставою для його укладення згідно з п. 45 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України є протокол проведення торгів, а тому відсутні будь-які підстави для визнання вказаного правочину недійсним. Також відповідач посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої визнання недійсним договору, за яким покупець отримав майно від держави та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.
Заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з протоколом № 1081-н про хід публічних торгів від 12.09.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дует-СК" стало переможцем аукціону (публічних торгів), за результатами якого отримав право на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 359,40 кв.м, що належить Концерну "Військторгсервіс" та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Татарбунарська, 14 (остаточна ціна - 211 334,40 грн.).
За результатами публічних торгів між Державним господарським об'єднанням "Концерн "Військторгсервіс" в особі начальника філії "Управління торгівлі Західного оперативного командування" Свідерського Г.М., який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12.09.2007 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дует-СК" (покупець) 25.09.2008 укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність відповідно до чинного законодавства України наступне майно - нежитлове приміщення загальною площею 359,40 кв.м., яке знаходиться у м. Львові по вулиці Татарбунарська, 14. Договір підписаний, скріплений печатками сторін та посвідчений державним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Петелька І.В.
Начальником Головного управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України видано дозвіл начальнику Державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Західного оперативного командування" від 12.11.2004 №140/6/1466/31 на відчуження нежитлових приміщень загальною площею 359,40 кв.м за адресою: м. Львів, вул. Татарбунарська, 14.
Дозвіл видано Пукіром П.Н. на підставі повноважень, наданих довіреністю Міністра оборони України від 04.10.2004 №220/2071.
Окремим дорученням Міністра оборони України від 12.02.2005 відкликано довіреності на право укладення договорів (угод, контрактів), надання від імені Міністерства оборони України здійснювати інші правочини, термін дії яких не закінчився (в тому числі довіреність, видану Пукіру П.Н.).
Супровідним листом від 14.02.2005 №1235/з на виконання окремого доручення Міністра оборони України повернуто перший примірник довіреності Міністерства оборони України від 04.10.2004 №220/2071.
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Все права защищены.