Главная Сервисы для юристов База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 26.04.2017 року у справі №910/17314/16

Постанова ВГСУ від 26.04.2017 року у справі №910/17314/16

04.05.2017
Автор:
Просмотров : 256

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Справа № 910/17314/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач), Вовка І.В., Кондратової І.Д.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017у справі№ 910/17314/16 Господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" допублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачадержавне підприємство "Донецька залізниця" простягнення 397 005,05 грн за участю представників сторін:

позивача: Оліна О.М.,

відповідача: Корсун Ю.Ю.,

третьої особи: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 397 005,05 грн, з яких 228 668,40 грн - борг, 154 351,17 грн - інфляційні втрати, 14 057,48 грн - 3% річних.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі № 910/17314/16 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державне підприємство "Донецька залізниця".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 у справі №910/8321/16 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі №910/8321/16 рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 у справі №910/17314/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" 228 668,40 грн боргу, 154 351,17 грн - інфляційних втрат, 14 057,48 грн - 3% річних та 5 956,16 грн- судового збору. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" 6 551,78 - судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановою суду, публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 залишити в силі.

19.04.2017 від позивача надійшло клопотання про формування колегії у складі п'яти або більшої кількості суддів для розгляду даної справи та про проведення повторного розподілу цієї справи автоматизованою системою документообігу Вищого господарського суду України. Вказане клопотання було відхилено, оскільки відсутні підстави, які унеможливили б розгляд даної справи визначеною автоматичним розподілом у встановленому порядку колегією в складі трьох суддів.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, 30.09.2013 між ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" (позивач, постачальник) та ДП "Донецька залізниця" (покупець) було укладено договір поставки № Д/НХ-131832/НЮ, відповідно до умов якого предметом договору є поставка постачальником покупцю товару в асортименті та у кількості згідно з специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною чинного договору (п.1.1.).

Сторонами договору підписано додаток 1 до договору, яким затверджено специфікацію щодо кількості товару та його ціни, загальна вартість якого складає 440 911,50 грн.

На виконання умов договору позивач поставив покупцю товар на загальну суму 440 914,20 грн, що підтверджується видатковими накладними №3879 від 27.03.2014 на суму 82 345,80 грн та №4036 від 31.03.2014 на суму 358 568,40 грн.

Покупцем товар не оплачено у повному обсязі, борг складає 228 668,40 грн, тому позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення боргу за договором з ПАТ "Українська залізниця" як правонаступника Державного підприємства "Донецька залізниця".

Звертаючись до місцевого господарського суду позивач зазначав, що він на підставі договору № Д/НХ-131832/НЮ від 30.09.2013 на адресу ДП "Донецька залізниця", правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ "Українська залізниця", здійснив поставку засобів індивідуального захисту при роботі на висоті - поясів запобіжних різної модифікації на загальну суму 440 911,50 грн. Однак, ДП "Донецька залізниця" прийняло товар та частково оплатило в сумі 212 245,80 грн, у зв'язку з чим утворився борг у сумі 228 668,40 грн. Оскільки, як стверджує позивач, ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником ДП "Донецька залізниця", то на адресу відповідача було направлено претензію від 14.06.2016 щодо погашення вказаного боргу. Так як відповідачем вимоги претензії не виконано, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення боргу з відповідача у розмірі 397 077,05 грн, з яких 228 668,40 грн -борг, 154 351,17 грн - інфляційні втрати, 14 057,48 грн - 3% річні.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вказує на те, що сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 та Статуті відповідача про те, що ПАТ "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.

Суд першої інстанції також вказує на те, що головою правління та членами комісії з утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", створеної згідно з Постановою КМУ від 25.06.2014 № 200, а також головою та членами комісії з реорганізації юридичної особи ДП "Донецька залізниця", створеної згідно з наказом Укрзалізниці від 06.08.2015 № 266-ц/од, керуючись статтею 107 ЦК України складено передавальний Акт ДП "Донецька залізниця" від 05.08.2015. Згідно з вказаним Актом правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", яке розташоване на території проведення АТО, не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 12.11.2014 № 604.

Виходячи зі змісту постанови Кабінету Міністрів України та укладеного на її виконання зазначеного передавального акта, останній не містить чіткого переліку прав і обов'язків, які перейшли разом з активами, що мав би складатися за умов фактичної інвентаризації, зважаючи на не проведення інвентаризації, твердження позивача про перехід зобов'язань за тим чи іншим активом судом першої інстанції до уваги не прийняті.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 у справі №910/17314/16 та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що 05.08.2015 оформлено передавальний акт, затверджений Міністром інфраструктури України 18.08.2015, відповідно до якого активи ДП "Донецька залізниця" було передано відповідачу, із зауваженням такого змісту: правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків підприємства, яке розташоване на території проведення АТО не включається до зведених актів інвентаризації, а відображається в балансі і закріплюється в частині активів за ПАТ "Українська залізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.

Відповідно, решта майна ДП "Донецька залізниця", яке розташоване не на території проведення АТО, було передано правонаступнику, тобто ПАТ "Українська залізниця".

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ПАТ "Українська залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, зокрема, Державного підприємства "Донецька залізниця", відповідно до відповідача перейшли всі права та обов'язки Державного підприємства "Донецька залізниця".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а висновки суду апеляційної інстанції вважає помилковими з огляду на наступне.

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст