ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2017 року Справа № 904/7825/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідача), Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.,розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Вега Авто" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2017у справі№904/7825/16 Господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Логістік"доПриватного підприємства "Вега Авто"простягнення 67 164, 80 грн.,
У судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися;
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ-Логістік" (далі - позивач, Товариство) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Вега Авто" (далі - відповідач, Підприємство, скаржник) про стягнення з останнього на свою користь 57 164, 80 грн., з яких: основний борг у сумі 56 000, 00 грн., пеня у сумі 1 164, 80 грн. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ-Логістік" просило стягнути з Приватного підприємства "Вега Авто" витрати на правову допомогу у сумі 10 000, 00 грн. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором - дорученням № 31/03/2016-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів у автомобільному сполученні від 31.03.2016 року в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 року позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Вега Авто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Логістік" заборгованість у сумі 56000, 00 грн., пеню у сумі 1 164, 80 грн. У стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн. відмовлено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд встановив, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за укладеним між позивачем та відповідачем договором - дорученням № 31/03/2016-1 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів у автомобільному сполученні від 31.03.2016 року на загальну суму 59 500, 00 грн., тоді як відповідач обумовлені договором зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг виконав частково, а саме у сумі 3 500, 00 грн., відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 56 000, 00 грн. Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені місцевий господарський суд задовольнив, врахувавши умови договору про відповідальність винної сторони за прострочення платежу у вигляді пені. Також, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім витрат на правову допомогу, оскільки позивач не надав доказів фактичного понесення ним витрат на оплату послуг адвоката, окрім цього, за наданими позивачем документами правова допомога оцінена у 5 000, 00 грн., проте позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у сумі 10 000, 00 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 вказане рішення господарського суду першої інстанції змінено та викладено перший та другий абзаци резолютивної частини рішення у наступній редакції:
"Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Вега Авто" (49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, кім. 310, ідентифікаційний код 35113099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ-Логістік" (03680, м. Київ, провул. Радіщева, буд. 6, ідентифікаційний код 39975991) основний борг у сумі 55 800 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., пеню у сумі 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 41 коп., судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 157 (одна тисяча сто п'ятдесят сім) грн. 44 коп." В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2016 року залишено без змін.
Апеляційну інстанція встановила, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за укладеною між сторонами угодою становить 55 800, 00 грн., та, здійснивши відповідний розрахунок, визнала, що розмір правомірно заявленої суми пені, з урахуванням визначеної апеляційним господарським судом суми основного боргу, за період прострочення з 24.08.2016 року по 05.09.2016 року становить 614, 41 грн.
Приватне підприємство "Вега Авто" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скаржник посилається на те, що в порушення ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд, як і суд першої інстанції, помилково визнав експрес-накладні Нової пошти належними доказами скерування на адресу відповідача товарно-транспортних накладних, актів надання послуг, рахунків на оплату послуг автоперевезення. На думку відповідача, враховані місцевим господарським судом відповідні експрес-накладні не є належними та допустимими доказами, оскільки не супроводжуються описом вкладення, повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу, розрахунковим документом оператора поштового зв'язку. За таких обставин відповідач вважає, що у нього не виникло зобов'язання щодо перерахування перевізнику (позивачу) належних відповідно до умов заявок грошових сум. Вважає скаржник суперечливими висновки апеляційного суду про те, що послуги згідно ТТН були надані відповідачем, і тому позивач не мав можливості, за їх відсутності, направити оригінали ТТН з відмітками вантажеотримувача. Окрім того, скаржник наголошує, що за наявними в справі ТТН він є перевізником, тобто виконавцем послуг з перевезення та не є замовником вказаних послуг, відтак на думку скаржника судами невірно надано правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як встановлено судами, 03.06.2014 року Приватне підприємство "Вега Авто" (перевізник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" (замовник) уклали договір № 03/06/14, за умовами п.1.1 якого перевізник зобов'язується доставляти вантажі (товари) замовника в пункти призначення, визначені замовником, та передати їх вантажоодержувачам, а замовник зобов'язується оплатити за перевезення встановлену плату.
За умовами п.1.2 цього договору перевізник може в інтересах замовника виконувати пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні операції, зокрема, пошук безпосереднього перевізника (у випадку недостатності власних т/з чи виходу їх з ладу).
Відповідно до п. 3.2.1. зазначеного договору перевізник зобов'язується організувати та виконати перевезення/експедирування вантажу у відповідності з діючим законодавством України, для чого укладати від свого імені та за рахунок замовника правочини (угоди), направлені на забезпечення виконання перевезення, при необхідності та за погодженням з замовником залучати до перевезення учасників перевізного процесу, які мають відповідні права на надання послуг з перевезення.
Для здійснення перевезення/експедирування перевізник зобов'язується залучати третіх осіб (безпосередніх перевізників), забезпечивши укладення відповідного договору перевезення з діючим страхуванням відповідальності такого перевізника на користь замовника обсягом відповідальності перевізника, що забезпечує повне та своєчасне покриття можливих збитків замовника у випадку пошкодження та/або знищення вантажу замовника (п. 3.2.13. договору).
Судами встановлено і те, що 31.03.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТ-Логістік" (довіритель - позивач у справі) та Приватне підприємство "Вега Авто" (повірений - відповідач у справі) уклали спірний Договір - доручення № 31/03/2016-1 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору довіритель (перевізник або його довірена особа) доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук та підбір вантажовласників (замовників або їх довірених осіб) з метою забезпечення експортно-імпортними вантажами автотранспортних засобів (перевізника) для здійснення перевезень в міжнародному автомобільному сполученні.
Повірений, діючи за дорученням довірителя, в межах даного Договору-доручення надає послуги з пошуку та підбору вантажовласників або їх довірених осіб (п. 1.2. Договору).
Пунктом 1.4. Договору передбачено, що в розділах 2-6 даного Договору довіритель іменується перевізником, а повірений іменується експедитором.
За умовами п. 2.1. Договору за дорученням перевізника та на підставі даного Договору експедитор надає одну або декілька послуг, визначених даним пунктом та на умовах передбачених цією угодою.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що конкретні умови по кожному замовленню зазначаються в транспортній заявці, яка направляється вантажовласником експедитору. На підставі транспортних заявок вантажовласників експедитор формує транспортну заявку перевізнику. Допускається отримання транспортної заявки факсимільним зв'язком або електронною поштою.
За положеннями п. 3.1. Договору перевізник зобов'язується, зокрема, забезпечити подачу вантажовласнику (замовнику) під завантаження автотранспортний засіб, придатний та повністю готовий до здійснення міжнародних перевезень, та у строки у відповідності з вимогами транспортної заявки (підпункт 3.1.2.); своєчасно (перед початком завантаження) надати необхідні супровідні документи (TIR, CMR, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, код ЄДРПОУ перевізника, копію паспорту водія, довідку перевізника про транспортні витрати від (до) кордону України та ін.) за погодженням сторін (підпункт 3.1.3.); при навантаженні/розвантаженні звірити кількість та стан вантажу, завантаженого на транспортний засіб, з кількістю та станом вантажу, зазначеними у товарно-транспортній накладній (CMR) (підпункт 3.1.4.).
Сервисы для юристов