ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2016 року Справа № 910/24682/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого, Козир Т.П., Демидової А.М., Мележик Н.І., Плюшка І.А., Барицької Т.Л., Іванової Л.Б.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністіл"на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 30.10.2014 Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016та касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016у справі№ 910/24682/13господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юністіл"до1. Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", 2. Публічного акціонерного товариства "Запорізький абразивний комбінат"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. Компанія АБС ЕЛАЙД БІЛДІНГ ЕНД СТІЛ ЛІМІТЕД (ABS ALLIED BUILDING & STEEL LIMITED), 2. Публічне акціонерне товариство "Криворізький турбінний завод "Констар"провизнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинівза участю представників: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Демидюк О.Б., Вабіщевич Т.В., Ненашев Є.В.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Юністіл" звернулося до господарського суду із позовом до ПАТ "ОТП Банк", ПАТ "Запорізький абразивний комбінат" про визнання недійсними кредитних та укладених в їх забезпечення договорів та застосування наслідків їх недійсності.
Позов мотивовано тим, що кредитні договори № CR 08-437/29-1, № CR 08-435/29-1 від 13.08.2008 та правочини в забезпечення їх виконання, а саме договір поруки №SR08-345/29-1, договір застави №PL08-623/29-1, договір застави №PL08-621/29-1, договір застави № PL08-622/29-1, договір застави №PL10-031/29-1, договір застави № PL09-204/29-1, договір застави № PL 10-236/29-1 суперечать п.4 ч.1 ст.63 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за якою банки зобов`язані забезпечити збереження банківської таємниці, зокрема, шляхом застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом. За доводами позивача у спірних договорах відсутні посилання на будь-яку відповідальність за розголошення банківської таємниці.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2014 (судді: Стасюк С.В. - головуючий, Босий В.П., Нечай О.В.) у справі №910/24682/13 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що наведені позивачем обставини не є підставами для визнання недійсними спірних договорів.
При цьому судом вказано на наявність у кредитних договорах №CR08-437/29-1 від 13.08.2008 та №CR08-435/29-1 від 13.08.2008 умови про передбачену чинним законодавством відповідальність банку.
Також суд вказав, що норми статті 63 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не регулюють відносини банку з поручителями та заставодавцями.
Крім того, судом встановлено, що строк позовної давності в три роки за вимогами про визнання недійсними договору про надання кредиту № CR 08-437/29-1 від 13.08.2008 та договору про надання кредиту № CR 08-435/29-1 від 13.08.2008 на час подання позову сплинув. Проте, оскільки заявлені вимоги по суті не підлягають задоволенню, підстави для застосування позовної давності відсутні.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (судді: Зеленін В.О. - головуючий, Мартюк А.І., Синиця О.Ф.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Апеляційний господарський суд виходив із того, що висновком судово-економічної експертизи підтверджується збиткова діяльність ТОВ "Юністіл" за 2009 - 2015 роки, в т.ч. що за умови порушення ПАТ "ОТП Банк" банківської таємниці з комерційної діяльності ТОВ "Юністіл" безпосередньо вплинуло на невиплату заборгованості за кредитним договором №CR08-435/29-1 від 13.08.2008 та договором про надання кредитної лінії №CR08-437/29-1 від 13.08.2008.
Апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що ст.61 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає обов`язкову істотну умову для укладення договору у сфері банківських послуг - застосування застережень щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її розголошення у договорах і угодах між банком і клієнтом.
Оскільки у спірних кредитних договорах відсутні посилання на будь-яку відповідальність банку за розголошення банківської таємниці, що є істотною умовою договору, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що такі договори не можуть вважатися укладеними. Договори забезпечення зобов`язань також є договорами, що укладаються у сфері банківських послуг між позичальником та кредитором (банком) та є похідними від кредитних договорів № CR 08-437/29-1 та № CR 08-435/29-1 від 13.08.2008, а тому зазначені договори забезпечення зобов`язань є також неукладеними.
Так суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що як спірні кредитні договори, так і всі похідні від них договори забезпечення виконання зобов`язань є неукладеними, тому позов не підлягає задоволенню.
ТОВ "Юністіл", не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Скаржник стверджує, що кредитні договори містять застереження щодо збереження банківської таємниці, але в порушення п.4 ч.1 ст.61 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не містять будь-якої відповідальності банку за її розголошення. Тому спірні кредитні договори мають бути визнані недійсними з огляду на норми ч.1 ст. 203 ЦК України.
Скаржник посилається на ст. 548 ЦК України, за якою недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Тому оскаржені договори поруки та застави також підлягають визнанню недійсними.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.03.2016 у справі № 910/24682/13 прийнято до провадження касаційну скаргу ТОВ "Юністіл" на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Плюшко І.А., Татьков В.І. у відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2016.
ПАТ "ОТП Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, враховуючи додаткові пояснення до скарги, просить постанову апеляційного господарського суду залишити в силі, змінити мотивувальну частину постанови шляхом виключення з неї висновків про неукладеність договорів.
На думку скаржника апеляційним господарським судом зроблено висновки про неукладеність оспорюваних договорів в результаті невірного застосування, зокрема, норм ст.ст.203, 215, 628, 638, 1046, 1054 ЦК України, 180 ГК України, ст.61 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
У скарзі зазначається, що п.4 ч.1 ст.61 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не містить будь-яких посилань на те, що умова про відповідальність банку безпосередньо за розголошення банківської таємниці є істотною умовою кредитного договору.
Скаржник звертає увагу, що судами встановлено, що пункти 4.1 оспорюваних кредитних договорів передбачають відповідальність банку за невиконання/неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за договором у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.
Таким чином, умови оспорюваних кредитних договорів передбачають відповідальність банку, в т.ч. і за розголошення банківської таємниці у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.
Також, у скарзі зазначається, що судами встановлено, що сторонами частково виконано спірні кредитні договори.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.03.2016 у справі №910/24682/13 розгляд касаційної скарги ТОВ "Юністіл" на рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016, касаційної скарги ПАТ "ОТП Банк" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2015 у справі № 910/24682/13 відкладено та прийнято до спільного касаційного провадження касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 910/24682/13 і призначено їх розгляд на 12 квітня 2016 року.
Сервисы для юристов