ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2016 року Справа № 910/17719/15
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрСервіс", м. Київ,
на рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2015 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016
зі справи № 910/17719/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮрСервіс" (далі - Позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Киянки", м. Київ (далі - Відповідач),
про встановлення сервітуту.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Позивача - Маленка О.В.,
Відповідача - не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про встановлення сервітуту і мотивовано тим, що Позивач як власник 4-х нежилих приміщень побутового корпусу (літ. Б') 3-го поверху загальною площею 51,70 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30 (далі - Приміщення), не має змоги користуватися належним йому на праві власності майном (не має можливості проходу до Приміщень) інакше, як шляхом встановленням сервітуту, в зв'язку з тим, що об'єкт права власності Позивача знаходиться у будівлі, яка належить Відповідачу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2015 (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 (колегія суддів у складі: Скрипка І.М. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), у позові відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та передати останню на новий розгляд до суду першої інстанції, а судові витрати покласти на Відповідача. Скаргу з посиланням на приписи Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано незаконністю та необґрунтованістю зазначених судових рішень.
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та юридичну необґрунтованість і про законність та об'єктивність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
03.04.2001 колективним підприємством (далі - КП) "Трикотажна фабрика "Киянка", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" (продавець), і Позивачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень (далі - Договір), за умовами якого (пункт 1.1 Договору) продавець зобов'язується передати у власність покупця 4 нежилих приміщення побутового корпусу (літ. Б') 3-го поверху: приміщення 1а (площею 8,8 кв.м), приміщення 9 (площею 11,9 кв.м), приміщення 10 (площею 20,1 кв.м) та приміщення 11 (площею 10,9 кв.м) загальною площею 51,70 кв.м, що складає 3/1000 частин (від відокремленої частини майнового комплексу площею 15 329 кв.м), які розташовані за згаданою адресою, а покупець зобов'язується прийняти ці приміщення та сплатити за них визначену Договором ціну в порядку і на умовах, викладених у цьому договорі.
Приміщення зареєстровані за Позивачем на праві колективної власності на підставі Договору та акта приймання-передачі від 04.04.2011.
Як зазначено Позивачем, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником будівлі побутового корпусу (літ. "Б штрих") за вказаною адресою є Відповідач.
Правовідносини між КП "Трикотажна фабрика "Киянка" і Позивачем з купівлі-продажу Приміщень виникли 03.04.2001. Тому згідно з підпунктом "а" пункту 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121 (яка втратила чинність згідно з наказом названого Комітету від 15.02.2002 № 36) до об'єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться: житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами.
Однак Позивачем не подано належного та допустимого доказу на підтвердження реєстрації права власності на Приміщення.
15.05.2015 Позивач листом від 24.04.2015 звернувся до Відповідача з проханням про укладення договору про встановлення сервітуту (копія такого договору містилася в листі). Цей лист залишений Відповідачем без відповіді.
Сервисы для юристов