ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2026 року
м. Київ
справа № 754/9824/21
провадження № 51-2468 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202110030000014, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Панченкове Свердловського району Луганської області, жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду міста Києва від 31 січня 2023 року ОСОБА_7 засуджено та призначено покарання: за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк 13 років; за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, суд призначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Також суд у вироку ухвалив рахувати строк відбування покарання ОСОБА_7 з моменту його фактичного затримання, тобто з 04 січня 2021 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахував йому у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з указаної дати і залишив без змін застосований щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Крім того, суд у вироку вирішив долю речових доказів і розподілив процесуальні витрати.
Суд задовольнив цивільні позови й ухвалив стягнути з ОСОБА_7 30 720 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 2 000 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_8 , а також 2 000 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_9 .
Київський апеляційний суд скасував вирок у частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок від 29 лютого 2024 року, за яким призначив ОСОБА_7 покарання: за п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі; за ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70, 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі. В іншій частині вирок місцевого суду залишено без змін.
ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, 03 січня 2021 року в період з 19:40 до 20:25, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_10 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час конфлікту, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом на вбивство останнього, завдав йому предметом по типу ножа сім ударів в ділянку грудної клітки та по одному удару в ділянку живота, стегна правої та лівої ноги, протиправно заподіявши смерть ОСОБА_10 , яка настала в результаті множинних колото-різаних поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів та розвитком крововтрати.
Після скоєння умисного вбивства ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у вказаній вище квартирі, таємно викрав належний ОСОБА_10 мобільний телефон «Redмі» вартістю 4 017,5 грн та інші речі (одяг, електронні прилади, будівельне приладдя), які не становлять цінності, а також належний ОСОБА_11 одяг на загальну суму 1539,42 грн.
Крім цього, ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в тій же квартирі, діючи з умислом на незаконне знищення чужого майна шляхом підпалу з метою приховування слідів вчинених ним кримінальних правопорушень, невстановленим джерелом запалення умисно підпалив ліжко в кімнаті, внаслідок чого сталося загорання, було пошкоджена належна ОСОБА_12 квартира та знищено майно, яке в ній перебувало (меблі, телевізор, вікна, двері), чим спричинено останньому майнової шкоди на загальну суму 28 110 грн.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що обвинувачення у вчиненні зазначених вище злочинів не підтверджується доказами, а ґрунтується на припущеннях, під час судового розгляду не з`ясовано дійсних обставин події і допущено неповноту через те, що допитані не всі свідки. Також наголошує, що в суді апеляційної інстанції його було обмежено під час промови останнього слова, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості повідомити про обставини події, які мають суттєве значення.
У доповненні до касаційної скарги ОСОБА_7 просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає про порушення його права на захист унаслідок ненадання йому правової допомоги з моменту затримання і під час усього судового провадження. Указує, що не визнає своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності. Твердить, що він був позбавлений права ставити питання свідкам, потерпілим, експертам і спеціалістам, а також надати суду свої характеристики з місця роботи і проживання. Як зазначає засуджений, він визнає свою винуватість у вчиненні умисного вбивства та щиро розкаюється, проте не погоджується з визначеним судом розміром моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь потерпілих, а також з призначеним йому покаранням унаслідок надмірної суворості.
Сервисы для юристов