ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 946/8447/20
провадження № 51-2761 км 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
у режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160150000533, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Голованівськ Кіровоградської області та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 вересня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 307 КК України (незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_8 позбавлено спеціального звання «молодший сержант внутрішньої служби».
Вирішено питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за те, що він, будучи молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (далі - ДУ «ІСІ»), на початку квітня 2020 року, більш точні дата, час та місце не встановлені, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків у виді порушення встановлених вимог чинним законодавством України щодо порядку і правил придбання наркотичних засобів, незаконно придбав у невстановленої особи, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, наркотичний засіб - метадон масою 0,229 г, обіг якого обмежено, та почав незаконно зберігати з метою збуту ув`язненим ДУ «ІСІ».
В подальшому, ОСОБА_8 , діючи умисно, всупереч посадової інструкції, при виконанні своїх службових обов`язків 07 квітня 2020 року приблизно о 07:40 год, прибув до ДУ «ІСІ», розташованої за адресою: просп. Незалежності (Суворова), 70 в м. Ізмаїлі Одеської області та намагався пронести в цю установу шість поліетиленових пакетиків з наркотичною речовиною - метадоном, для збуту іншим особам на території установи, однак був затриманий оперативними співробітниками ДУ «ІСІ», а наркотичний засіб у нього був вилучений.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у вказаному суді з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невірну, на його думку, оцінку доказів у кримінальному провадженні, при цьому надає власну. Стверджує, що вирок місцевого суду не відповідає положенням статей 370, 374 КПК України. Зазначає, що апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не дотримався положень ст. 419 КПК України та належним чином не перевірив її доводи, не проаналізував їх та фактично повністю відтворив вирок суду першої інстанції. А тому ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 412, 419 КПК України. Стверджує, що суди прийшли до неправильного висновку, що дії засудженого охоплюються повністю диспозицією ч. 1 ст. 307 КК України та не потребували додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки саме збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, навіть якщо цей злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі, необхідно кваліфікувати за відповідною частино ст. 15 та обов`язково за ч. 2 ст. 307 КК України.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримав подану касаційну скаргу та зазначав, що є підстави для скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу прокурора, захисником ОСОБА_6 зазначено про безпідставність наведених в ній доводів. Захисник вказує, що рішення суду апеляційної інстанції є законними, вмотивованими та обґрунтованими.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 вважав за необхідне касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення щодо ОСОБА_8 - без зміни.
Сервисы для юристов