Постанова ВГСУ від 26.02.2015 року у справі №917/863/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 917/863/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяХодаківська І.П.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 рокуу справі№ 917/863/14господарського судуПолтавської області за позовомПрокурора Новосанжарського району Полтавської областідо1. Новосанжарської селищної ради, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Полтавській областіпровизнання недійсними і скасування рішень, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Кузнецова Ю.В. посвідчення № 023135 від 26.11.2013 року,- відповідачів:Новосанжарської селищної ради: не з'явився, ФОП ОСОБА_4: не з'явився,- третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новосанжарського району Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Новосанжарської селищної ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області про визнання недійсними і скасування рішення Новосанжарської селищної ради від 04.05.2011 року "Про погодження місця розташування земельного строкового сервітуту та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" в частині погодження місця розташування малої архітектурної форми на земельній ділянці лісогосподарського призначення орієнтовною площею 0, 0164 га, рішення від 12.11.2011 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право земельного сервітуту" в частині надання ФОП ОСОБА_4 дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту під розміщення малої архітектурної форми (кіоску для продажу фасованих продуктів та літнього майданчику з навісом) площею 164 кв. м. на землях лісогосподарського призначення, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді смт. Нові Санжари та знаходяться на території парку Воїнів-Інтернаціаналістів, визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту між Новосанжарською селищною радою та ФОП ОСОБА_4 № 138 від 25.10.2013 року (зареєстрований у Реєстраційній службі Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області від 16.11.2013 року - номер запису про інше речове право 3413296), а також про зобов'язання ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку, розташовану в смт. Нові Санжари на території парку Воїнів-Інтернаціаналістів площею 164 кв. м. кадастровий номер 5323455100:30:007:0119 шляхом винесення малої архітектурної форми за її межі та повернути територіальній громаді смт. Нові Санжари в особі Новасанжарської селищної ради.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2014 року у справі № 917/863/14 позовні вимоги прокурора Новосанжарського району Полтавської області задоволено: визнано недійсним і скасовано рішення Новосанжарської селищної ради від 04.05.2011 року "Про погодження місця розташування земельного строкового сервітуту та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" в частині погодження місця розташування малої архітектурної форми на земельній ділянці лісогосподарського призначення орієнтовною площею 0, 0164 га з метою подальшого встановлення особистого строкового сервітуту гр. ОСОБА_4 для провадження підприємницької діяльності та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (право особистого строкового сервітуту). Визнано недійсним і скасовано рішення Новосанжарської селищної ради від 12.11.2011 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право земельного сервітуту" в частині надання ФОП ОСОБА_4 дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту під розміщення малої архітектурної форми (кіоску для продажу фасованих продуктів та літнього майданчику з навісом) площею 164 кв. м. на землях лісогосподарського призначення, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді смт. Нові Санжари та знаходяться на території парку Воїнів-Інтернаціоналістів. Визнано недійсним договір про встановлення земельного сервітуту між Новосанжарською селищною радою та ФОП ОСОБА_4 № 138 від 25.10.2013 року (зареєстрований у Реєстраційній службі Новосанжарського районного управління юстиції Полтавської області від 16.11.2013 року - номер запису про інше речове право 3413296). Зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку, розташовану в смт. Нові Санжари на території парку Воїнів-Інтернаціоналістів площею 164 кв. м. кадастровий номер 5323455100:30:007:0119 шляхом винесення малої архітектурної форми за її межі та повернути територіальній громаді смт. Нові Санжари в особі Новосанжарської селищної ради (смт. Нові Санжари, вул. Леніна, 41, ідентифікаційний код юридичної особи 21044987).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2014 року у справі № 917/863/14 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, заступник прокурора Харківської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року у справі № 917/863/14, а рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2014 року залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 98, 99, 123, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, ст. 401 Цивільного кодексу України, ст. ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.02.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга заступника прокурора Харківської області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 19.02.2015 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 року, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 26.02.2015 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та третьої особи.

23.02.2015 року на адресу Вищого господарського суд України надійшло клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого колегією суддів касаційної інстанції відмовлено з огляду на обмеженість строку розгляду касаційної скарги передбаченого ст. 1118 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду виходив з того, що Новосанжарська селищна рад діяла відповідно до чинного на той час Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого в установленому порядку Постановою Кабінету Міністрів України, іншого законодавством України встановлено не було.

Також, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо того, що ФОП ОСОБА_4 не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки та, що вона не є суб'єктом правовідносин, що виникають з приводу встановлення земельного сервітуту.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 04.05.2011 року рішенням Новосанжарської селищної ради "Про погодження місця розташування земельного строкового сервітуту та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" погоджено місце розташування малої архітектурної форми (кіоск для продажу фасованих продуктів та літнього майданчику з навісом) на земельній ділянці лісогосподарського призначення орієнтовною площею 0, 0164 га з метою подальшого встановлення особистого строкового сервітуту гр. ОСОБА_4 для провадження підприємницької діяльності та організації відпочинку населення, в межах населеного пункту смт. Нові Санжари на території Новасанжарської селищної ради. Надано гр. ОСОБА_4 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (право особистого строкового сервітуту) для провадження підприємницької діяльності та організації відпочинку населення, а саме, розташування малої архітектурної форми (кіоск для продажу фасованих продуктів та літнього майданчику з навісом).

12.10.2011 року рішенням Новосанжарської селищної ради "Про затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право земельного сервітуту" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування на земельну ділянку (право особистого строкового сервітуту) на землях лісогосподарського призначення (іншого лісогосподарського призначення) під розміщення малої архітектурної форми (кіоск для продажу фасованих продуктів та літнього майданчику з навісом) в парку Воїнів-Інтернаціоналістів площею 164 кв. м.

Надано дозвіл ФОП ОСОБА_4 на встановлення особистого строкового сервітуту на земельних ділянках лісогосподарського призначення (іншого лісогосподарського призначення) під розміщення малої архітектурної форми (кіоск для продажу фасованих продуктів та літнього майданчику з навісом в парку Воїнів-Інтернаціоналістів площею 164 кв. м. терміном на 15 років.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов рішення селищної ради від 12.10.2011 року, між Новосанжарською селищною радою та ФОП ОСОБА_4 укладено договір про встановлення земельного сервітуту № 138 від 24.10.2013 року, згідно п. 1.1. якого відповідач 1 у відповідності до умов цього договору надав відповідачу 2 право обмеженого користування земельними ділянками (земельний сервітут) для провадження підприємницької діяльності та організації відпочинку населення, що знаходяться в межах населеного пункту на території Новасанжарської селищної ради (землі лісогосподарського призначення) в парку Воїнів-Інтернаціоналістів загальною площею 164 кв. м.

Положеннями п. п. 1.3., 1.4. вказаного вище Договору передбачено, що цільове призначення земельної ділянки, на якій установлюється сервітут, не змінюється.

Площа земельної ділянки 164 кв. м. з кадастровим номером 5323455100:30:007:0119.