ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2015 року Справа № 915/570/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Коробенка Г.П.,
суддів Прокопанич Г.К., Шаргала В.І.,
за участю представників сторін:
від позивача: Лоскутової М.В. дов.№01/53-443 від 22.02.2015,
Колодяжної Ю.А. дов.№01/53-346 від 17.02.2015
від відповідача: Мерлянової С.М. дов.№36/21-Д від 02.04.2013
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014
у справі №915/570/14 Господарського суду Миколаївської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
до Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61-го комунара"
про стягнення 10 438 726,33 грн. заборгованості за договором постачання електричної енергії,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство „Миколаївобленерго" (Далі - ПАТ „Миколаївобленерго") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства „Суднобудівний завод імені 61-го комунара" (Далі - ДП „Суднобудівний завод імені 61-го комунара") про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача №44/5 від 21.05.2004 року, та за договором про постачання електричної енергії №40/26 від 20.09.2007 року, у сумі 10 438 726,33 грн., яка складається: з 8 554 546,20 грн. - боргу по активній електроенергії; 150 117,80 грн. - боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії; 619 725,74 грн. - боргу по реактивній електроенергії; 872 758,39 грн. - пені; 181 082, 87 грн. - три проценти річних; 60 222, 33 грн. - втрат від інфляції.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.06.2014 (суддя Васильєва Л.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 (судді: Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А., Савицький Я.Ф.), позов задоволено частково, стягнуто з ДП „Суднобудівний завод імені 61-го комунара" на користь ПАТ "Миколаївобленерго" 7 384 498,70 грн. боргу за активну електроенергію, 480 651,09 грн. боргу за реактивну електроенергію, 623 563,79 грн. пені, 131 413,38 грн. 3% річних, 51 570,72 грн. інфляційних витрат, судовий збір в сумі 73 080,00 грн. В решті позову відмовлено.
Судові рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовані посиланням на норми ст.ст. 230 - 232, 275, 276 Господарського Кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного Кодексу України та встановленням факту неоплати відповідачем отриманої за вказаними договорами електричної енергії. В частині відмови у задоволенні позову судові рішення мотивовані тим, що частина боргу у загальному розмірі 1 616 637,85 грн. була списана в порядку визначеному Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"; сума в розмірі 150 117,80 грн. визначена позивачем як борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії нарахована неправомірно, оскільки позивач виходив із величини екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання, встановленої у відповідному акті, а не із величини електропостачання, визначеної у договорі, тому таке нарахування суперечить приписам ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ПАТ „Миколаївобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 2, 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку", приписів Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, Закону України "Про електроенергетику", просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Вимоги касаційної скарги обґрунтовані тим, що акт про списання суми заборгованості за електроенергію не погоджений з органом, уповноваженим управляти інтересами позивача, тому не може підтверджувати списання заборгованості у вказаному розмірі.
У відзиві на касаційну скаргу ДП „Суднобудівний завод імені 61-го комунара" просить оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
Між позивачем та відповідачем з 21.05.2004 існують договірні зобов'язання, які ґрунтуються на договорах №44/15 від 21.05.2004 та від 30.07.2013, №40/26 від 20.09.2007 про постачання електричної енергії і про технічне забезпечення електропостачання споживача та ряд додаткових угод.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору № 44/15, відповідач зобов'язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановлених засобів обліку електроенергії, класу споживання та за діючими на період розрахунку тарифами, з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 20%, виключно у грошовій формі згідно з умовами цього договору відповідно до додатків №2,2а,2б,3,4,5,10.
Відповідно до додатку №2 до зазначеного договору постачання електроенергії здійснюється на об'єкти, розташовані за адресою: вул. Адміральська, 38, Терновський проїзд, проспект Героїв Сталінграду, 6-А, вул. Чкалова, 108 та Матвіївка.
Додатками до вказаних договорів та додатковими угодами визначений порядок та строки внесення планових платежів за обсяги споживання електричної енергії та перетікання електричної енергії.
Сторони також погодили, що за внесення платежів з порушенням термінів оплати, "Платник" - відповідач сплачує "Постачальнику" - позивачу пеню у межах подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та втрати від інфляції.
На підставі вищезазначених договорів та додаткової угоди №46/8 енергопостачальник відпустив споживачу електроенергію за період з квітня 2012 по 01 лютого 2014 року на суму 8 554 546,20 грн. На вказану суму позивачем - енергопостачальником були виставлені відповідачеві рахунки, які останній отримав, але не оплатив у повному обсязі у встановлені терміни.
Сервисы для юристов