ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2015 року Справа № 908/4206/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014у справі№ 908/4206/13 господарського суду Запорізької областіза позовомконцерну "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського районудотовариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача міське комунальне підприємство "Основаніє",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "АТ-Комп",простягнення 73 776, 32 грн.за участю представників сторін:
від позивача: Ведмідь А.Є., дов. від 05.01.2015
від відповідача: Чоп'як В.М., дов. від 20.02.2015
від третьої особи на стороні позивача: не з'явились
від третьої особи на стороні відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2013 року концерн "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур" про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії за період з грудня 2010р. по квітень 2012р., з жовтня 2012р. по квітень 2013р. в сумі 73 776, 32 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач відповідно до ст. 1212, ч. 2 ст. 1213 ЦК України має відшкодувати вартість поставленої йому позивачем теплової енергії, як такої, що була набута та спожита відповідачем безпідставно, з огляду на те, що договір на постачання теплової енергії між сторонами не укладався.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 (суддя Гандюкова Л.П.), прийнятим за результатами нового розгляду даної справи, позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур" на користь концерну "Міські теплові мережі" в особі філії концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району вартість безпідставно набутої електроенергії за періоди з грудня 2010 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по квітень 2013 року в сумі 73776,32 грн, та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Потапенко В.І., Плужник О.В.) апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.08.2014 - без змін.
При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач, як власник нежитлових приміщень житлового будинку № 37 по вул. 40 років Радянської України в м.Запоріжжі, є споживачем теплової енергії в розумінні норм чинного законодавства (ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007), а передача зазначених приміщень в користування третій особі не звільняє позивача, як власника приміщень та споживача комунальних послуг, від обов'язку оплачувати вартість фактично поставленої до цих приміщень теплової енергії. Система опалення приміщень, що належать відповідачу на праві власності, є єдиною із системою опалення житлового будинку № 37 по вул. 40 років Радянської України в м. Запоріжжі, в якому знаходяться вказані приміщення, а докази відключення приміщень відповідача від системи опалення вказаного житлового будинку, як і відключення від системи взагалі, в матеріалах справи відсутні. Крім того, суди на підставі наявних в матеріалах справи доказів дійшли висновку про доведеність як факту постачання позивачем теплової енергії до приміщень відповідача, так і факту її споживання відповідачем за відсутності укладеного договору купівлі-продажу теплової енергії, що, за висновком суду, свідчить про набуття відповідачем теплової енергії без достатніх правових підстав за рахунок позивача та є підставою для стягнення її вартості на підставі ст.ст. 1212 1213 ЦК України.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур" є власником нежитлових приміщень №№ 20-22, 27-29, 39-41, 43-45, 88-90, 98-102, 105, 106, загальною площею 346,5 кв.м. житлового будинку № 37 по вул. 40 років Радянської України в м.Запоріжжі.
За твердженням позивача, приміщення, що належать відповідачу на праві власності, опалюються від мереж центрального теплопостачання житлового будинку по вул. 40 років Радянської України, буд. 37 в м. Запоріжжя, у зв'язку з чим в цілях недопущення порушення конституційного права громадян в користуванні теплом і забезпечення збереження їх здоров'я позивач протягом періоду з грудня 2010р. по квітень 2012р. та з жовтня 2012р. по квітень 2013р. на підставі актів приймання-передачі теплової енергії поставив в нежитлові приміщення, що належать відповідачу, теплову енергію на загальну суму 73 776, 32 грн. Як зазначав позивач, він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти договір купівлі-продажу теплової енергії. Однак, відповідач відповідний договір не уклав.
Позивач також неодноразово звертався до відповідача з вимогами про погашення заборгованості за теплову енергію, які були залишені відповідачем без відповіді і виконання. Крім того, позивач направив на адресу відповідача лист №1486/09 від 22.10.2013 з рахунками та актами приймання-передачі теплової енергії, які не були погоджені та повернуті відповідачем позивачу.
Враховуючи наведене, позивач, керуючись положеннями ст.ст. 1212, 1213 ЦК України звернувся з позовом до господарського суду Запорізької області у даній справі про стягнення з ТОВ "Улісс-тур" вартості безпідставно набутої за період з грудня 2010р. по квітень 2012р. та з жовтня 2012р. по квітень 201р. теплової енергії в сумі 73 776,32 грн.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Зобов'язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності таких умов: по-перше, щоб мало місце набуття або зберігання майна; по-друге, щоб набуття або зберігання було здійснено за рахунок іншої особи; по-третє, щоб були відсутні правові підстави для набуття або зберігання майна.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21.07.2005, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Як встановлено судами попередніх інстанцій система опалення приміщень, що належать відповідачу на праві власності, є єдиною із системою опалення житлового будинку № 37 по вул. 40 років Радянської України, в якому знаходяться вказані приміщення. При цьому, жодних належних та допустимих доказів відключення приміщень відповідача від системи опалення вказаного житлового будинку, як і відключення від системи взагалі, матеріали справи не містять.
Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є одним з основних обов'язків споживача теплової енергії, у тому числі
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Сервисы для юристов