Постанова ВГСУ від 26.02.2015 року у справі №908/2651/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 908/2651/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий),

Вовк І.В. (доповідач),

Харченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року у справі № 908/2651/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комтес-ХХІ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюче ЛТД" та публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", третя особа: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, про звільнення рухомого майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідачів про звільнення з-під арешту рухомого майна (транспортних засобів) та зняття його з розшуку у зв'язку з тим, що зазначене майно перейшло у його володіння згідно з договором закладу (застави) рухомого майна від 02.07.2012 року, укладеним між ТОВ "Комтес-ХХІ" та ТОВ "Фьюче ЛТД".

Позов обгрунтовано порушенням п.п. 3, 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанови, якими накладено арешт, зокрема, і на рухоме майно ТОВ "Фьюче ЛТД" та оголошено його розшук, перешкоджають позивачу звернути стягнення на майно, яке перейшло у його володіння за договором закладу (застави).

До початку розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України звільнити з-під арешту рухоме майно та зняти заборону на здійснення відчуження рухомого майна згідно з переліком.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2014 року (суддя Топчій О.А.) позов задоволено та зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України звільнити з-під арешту рухоме майно та зняти заборону на здійснення відчуження рухомого майна згідно з переліком.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 року (судді Сіверін В.І., Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі третя особа вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що судові рішення у справі є законними і обгрунтованими, та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзиви на касаційну скаргу від відповідачів до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 19.02.2015 року.

У судовому засіданні оголошувалася перерва на 26.02.2015 року.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 02.07.2012 року між ТОВ "Комтес-XXI" (позикодавець) і ТОВ "Фьюче ЛТД" (позичальник) був укладений договір безпроцентної позики № 29-09/2012.

Відповідно до пункту 1.1. договору ТОВ "Комтес - XXI" зобов'язався надати ТОВ "Фьюче ЛТД" безвідсоткову позику, а останній зобов'язався повернути позику у визначений даним договором строк. Сума позики за цим договором становить 650 000 грн. (п. 2.1. договору).

Пунктом 4.1. договору сторони визначили, що строк надання позики позичальнику становить з моменту підписання договору 6 місяців.

За додатком № 1 від 28.12.2012 року до договору позики № 29-09/2012 строк надання позики позичальнику становить з моменту підписання договору 18 місяців.

02.07.2012 року між ТОВ "Комтес - XXI" (заставодержателя) та ТОВ "Фьюче ЛТД" (заставодавця) був укладений договір закладу (застави) рухомого майна (42 транспортних засобів, які підлягають державній реєстрації), перелік якого визначений п. 1.2. договору, який не було посвідчено нотаріально.

У пунктах 1.1., 1.2. договору сторони узгодили, що договір закладу рухомого майна забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають із договору безпроцентної позики від 02.07.2012 року № 29-09/2012, з урахуванням додатків, за умовами яких заставодавець зобов'язується перед заставодержателем повернути до 31 грудня 2012 року суму позики в розмірі 650000 грн., та в забезпечення виконання зобов'язань за договором безпроцентної позики передає у володіння заставодержателю належне йому на праві власності рухоме майно, зазначене у договорі застави.

Відповідно до п. 1.3. договору предмети закладу оцінено сторонами в сумі 588 500 грн.

Пунктом 2.1. договору застави сторони обумовили, що право закладу виникає у заставодержателя в момент передання йому предметів закладу.