Постанова ВГСУ від 26.02.2014 року у справі №910/5414/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 910/5414/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Палій В.М.,

судді Васищака І.М.,

судді Чернова Є.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Україна СБ"

на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р.

у справі №910/5414/13

за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна СБ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача: Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого

органу Київської міської ради

про стягнення 113 980,85грн.,

за участю представників:

від позивача: Цимбаліст В.В. - довіреність у справі,

від відповідача: не з'явився,

від 3-тьої особи: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна СБ" і просить суд стягнути з останнього 113 980,85 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із закінченням терміну дії договору оренди нежилого приміщення №168 від 02.11.2009р. відповідач не повернув майно з оренди і не сплатив у період з 01.02.2012р. по 31.01.2013р. орендну плату за фактичне користування орендованими приміщеннями.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. (суддя Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2013р. (головуючий, суддя Тарасенко К.В., судді Рєпіна Л.О., Сулім В.В.), позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з відповідача 113 980,85 грн. основного боргу з мотивів доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 02.11.2009р. між КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення №168 за умовами якого, орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення за адресою: м.Київ, вул.Жмеринська, 30, загальною площею 469,5 кв.м. під розміщення майстерні з виготовлення меблів.