Постанова ВГСУ від 26.01.2016 року у справі №922/2542/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 922/2542/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І.за участю представників:від позивача:Нікуліна К.О., дов. №12/016-юр від 05.01.2016р.;від відповідача:Демура І.Б., дов. б/н від 05.05.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Дніпроазот"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015р.у справі господарського суду№922/2542/15 Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпроазот"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма"простягнення 74 086,08грн. (з урахуванням заяви №016/17/М-3 від 01.07.2015р. про зменшення позовних вимог)В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2015р. у справі №922/2542/15 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 74 086,08грн. штрафних санкцій за порушення зобов'язань за договором поставки №766513 від 14.04.2014р., з яких 7204,80 грн. - пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.2014р. до договору, яка була фактично поставлена ПАТ "Дніпроазот" 15.09.2014р., у відповідності до пункту 7.8 договору; 22948,20грн. - пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.2014р. до договору, яка не поставлена ПАТ "Дніпроазот", у відповідності до п. 7.8 договору; 5757,00грн. - штраф за порушення строку поставки продукції по специфікації №2 від 22.04.2014р. до договору більше ніж на 15 календарних днів, у відповідності до п. 7.8. договору; 13074,00грн. - штраф за допущення порушення, передбаченого п. 7.7 договору, у відповідності до п. 7.11 договору; 13074,00грн. - штраф за ненадання документів, передбачених п. 10.14. договору, у відповідності до п. 7.11 договору; 12028,08грн. - пеня за порушення строку надання документів, передбачених п. 10.14 договору, у відповідності до п. 7.15 договору. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2015р. у справі №922/2542/15 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення штрафу за порушення строку поставки продукції по специфікації №2 від 22.04.2014р. до договору більше ніж на 15 календарних днів, у відповідності до п. 7.8 договору у розмірі 5757,00грн. та пені за порушення строку надання документів, передбаченої п. 10.14 договору, у розмірі 12028,08грн.

Прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано недійсними друге речення п. 7.8 договору №766513 від 14.04.2014р., а саме: "За порушення строку поставки продукції більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, постачальник додатково до пені, і не виключаючи її, сплачує покупцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції." та п. 7.15 договору №766513 від 14.04.2014р., а саме: "За порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню постачальником покупцеві у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, постачальник зобов'язаний сплатити покупцеві пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.".

В задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 02.07.2015р. у справі №922/2542/15 змінено та викладено його в такій редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (61108, м. Харків, пр. Академіка Курчатова, буд.12, кв. 132, Код ЄДРПОУ 36226451) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, Код ЄДРПОУ 05761620) штрафні санкції за порушення зобов'язань за договором поставки №766513 від 14.04.2014р. в сумі 28150,50грн. (де: 3602,40грн. пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.2014р. до договору, у відповідності до п. 7.8. договору; 11474,10грн. пеня за порушення строку поставки продукції, передбаченої специфікацією №2 від 22.04.2014р. до договору, у відповідності до п. 7.8. договору; 6537,00грн. штраф за допущення порушення, передбаченого п. 7.7. договору, у відповідності до п. 7.11. договору; 6537,00грн. штраф за ненадання документів, передбачених п. 10.14. договору, у відповідності до п. 7.11. договору) та 1827,00грн. судового збору.".

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Дніпроазот", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.12.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 15.12.2015р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.01.2016р. відкладено розгляд касаційної скарги.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 26.01.2016р. з'явились представники позивача та відповідача.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Дніпроазот" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 14.04.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (постачальник, відповідач) укладений договір поставки №766513, відповідно до умов кого постачальник зобов'язався поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій (додатків) до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку і в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 7.7 договору у випадку порушення стороною будь-якого зі своїх зобов'язань за договором чи здійснення стороною чи її посадовими особами протиправних дій, зокрема, недопоставки чи прострочення поставки продукції, сторона-порушник та/або її винні уповноважені особи зобов'язуються відшкодувати іншій стороні в повному обсязі понесені останньою у зв'язку із цим збитки, у тому числі упущену вигоду та моральну шкоду.

За порушення строку поставки продукції постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 1% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції за кожний день прострочення поставки. За порушення строку поставки продукції більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів, постачальник додатково до пені, і не виключаючи її, сплачує покупцю штраф у розмірі 10% вартості непоставленої та/або несвоєчасно поставленої продукції (п.7.8 договору).

Пунктом 7.11 договору визначено, що за кожне порушення зобов'язання, зокрема, передбаченого пунктом 10.14 договору, а також у разі ненадання або несвоєчасного надання податкових накладних чи надання податкових накладних, складених з порушенням вимог, передбачених цим договором чи законодавством України, та/або не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також за кожний випадок допущення Відповідачем будь-якого з порушень, передбачених п. 7.7 договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 20% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції.

Згідно п. 7.15 договору за порушення строку (терміну) надання документів, які підлягають переданню відповідачем позивачу у відповідності до умов цього договору та/або вимог чинного законодавства, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% загальної вартості продукції, яка передбачена відповідною специфікацією на поставку продукції, за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Вирішуючи спір у даній справі, господарські суди попередніх інстанцій не перевірили наявність чи відсутність у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин у відповідності до розділу 8 договору від 14.04.2014р. №766513.

Також судами не з'ясовані у повному обсязі фактичні обставини щодо поставки за видатковою накладною №1593 від 11.09.2014р. Не надана оцінка у повному обсязі цієї поставки за хронологією у спірних правовідносинах, що впливає на застосування тих, чи інших умов договору щодо настання відповідальності, зокрема, взагалі не встановлювались обставини щодо складання акту приймання товарів від 16.09.2014р., тоді як у видатковій накладній міститься напис про отримання товарів 15.09.2014р.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012р. рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскаржувані судові акти таким вимогам не відповідають.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.