Постанова ВГСУ від 26.01.2016 року у справі №910/21241/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2016 року Справа № 910/21241/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Алєєвої І.В., Рогач Л.І., (доповідача)

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 18.11.2015у справі№ 910/21241/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промфінанс Груп"доПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"простягнення заборгованості за договором у розмірі 834807, 78 грн.

за участю представників: позивачане з'явилися (про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином)відповідачаЦівінська Н.М. -представ. дов. від 29.12.2015

ВСТАНОВИВ:

17.08.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промфінанс Груп" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 834807,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 (суддя Полякова К.В.) позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфінанс Груп" 834807,78 грн основного боргу та 16696,16 грн витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 (у складі колегії суддів: Синиця О.Ф. - головуючий, Ткаченко Б.О., Шевченко Е.О.) апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала мотивована тим, що відповідно до платіжного доручення, доданого до апеляційної скарги, судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено чинним, на момент звернення, законодавством.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, а саме статті 97 Господарського процесуального кодексу України, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо сплати судового збору у розмірі меншому, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір"; оскільки, на думку скаржника, розмір ставки судового збору визначається виходячи з того розміру мінімальної заробітної плати, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Позивач не надіслав відзив на касаційну скаргу; натомість направив письмове клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість прибуття в судове засідання; клопотання про відкладення розгляду справи відхилено колегією суддів відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не навів обставин, що свідчать про неможливість розгляду касаційної скарги у даному судовому засіданні, участь представників у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, відсутнє клопотання заявника про продовження строку розгляду касаційної скарги поза строками, встановленими статтею 111-8 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною 2 статті 11113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд касаційної скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів проводиться у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого або постанови апеляційного господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи та визначено апеляційним господарським судом, предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру - стягнення боргу до договором поставки.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, зокрема, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до редакції підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", чинної до 01.09.2015 (станом на момент звернення з позовом), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Станом на момент звернення до суду Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" з апеляційною скаргою набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484 - VIII від 22.05.15, яким було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема до статті 4 Закону щодо розміру ставок судового збору.

Відповідно до нової редакції статті 4 Закону України "Про судовий збір", а саме підпункту 4 пункту 2 частини 2 вказаної статті ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Судом апеляційної інстанції визначено, що сума, яка підлягала сплаті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, відповідно до чинного на той час законодавства, складає 16696,16 грн (2% ціни позову).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 № 1-рп/99 дія нормативно-правового акта починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою ним чинності, тобто до події чи факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто законодавством передбачено, що розмір судового збору у випадках подання апеляційних чи касаційних скарг, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позову, і цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За приписами статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2015 встановлена у розмірі 1218 грн.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на невірний розрахунок судового збору з урахуванням прив'язки до фіксованої мінімальної заробітної плати, яка визначається станом на 01 січня календарного року, не береться до уваги, оскільки розрахунок суми судового збору, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" у спорах майнового характеру має прив'язку до суми позову в рамках встановлених обмежень мінімальної заробітної плати, сума судового збору у даному спорі визначена у відсотковому співвідношенні від ціни позову та не виходить поза межі вищезазначених розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, суд апеляційної інстанції правомірно застосував розмір ставок судового збору у редакції Закону України "Про судовий збір", чинній на момент подання апеляційної скарги, виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову відповідно до вимог чинного до 01.09.2015 Закону, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду апеляційної скарги та повернення її скаржникові на підставі пункту 3 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.