ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2015 року Справа № 915/1163/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:Толстоухова Н.С. дов. від 22.09.2014р.від відповідача:Петровський Д.О. дов. від 15.12.2014 № 412 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" на рішенняГосподарського суду Миколаївської області від 22.09.2014р.та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014р.у справі№ 915/1163/14 Господарського суду Миколаївської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-лоцман" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон"простягнення 333807,12 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "СП "Нібулон" про стягнення з відповідача 201974,46 грн. канального збору, 131131,03 грн. вартості наданих позивачем послуг з регулювання руху суден (далі - РРС), нарахованих за проходження належними відповідачу суднами Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (БДЛК) і Херсонського морського каналу (ХМК) під час здійснення вантажних комерційних рейсів в період з 23.01.2014р. по 31.05.2014р., а також 3% річних у розмірі 1701,63 грн.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2014р. (суддя Мавродієва М.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014р. (головуючий суддя Разюк Г.П., судді Колоколов С.І., Шевченко В.В.), позов задоволено повністю.
Рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 11, 530, 625 Цивільного кодексу України), статті 3 Господарського кодексу України, статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України та статей 6, 22 Закону України "Про морські порти України", з огляду на невиконання відповідачем зобов'язань щодо сплати канального збору та вартості наданих позивачем послуг з регулювання руху суден.
Не погодившись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема приписів статей 11, 181, 182, 319, 322, 326, 331, 334, 901, 903 Цивільного кодексу України, статей 3, 174, 307 Господарського кодексу України, статей 2, 9, 39, 43, 45 Бюджетного кодексу України, статей 110, 111, 115 Кодексу торговельного мореплавства України, статті 67 Водного кодексу України, статей 6, 22 Закону України "Про морські порти України", статей 4, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник наголошує на недоведеності виникнення у держави чи ДП "Адміністрація морських портів України" права власності на Бузько-Дніпровсько-лиманський канал і Херсонський морський канал, як на гідротехнічні споруди, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації права власності на них, та на обумовленій цим відсутності у позивача права на стягнення канального збору, а також на тому, що зарахування портових зборів (в тому числі канального збору), які є дохідною частиною бюджету, на розрахунковий рахунок господарюючого суб`єкта (позивача) є порушенням вимог бюджетного законодавства України. На думку заявника, вказані вище канали є природними внутрішніми водними шляхами загального користування, за плавання по яких не має справлятися платіж у вигляді канального збору, оскільки позивач не довів як обов'язковості замовлення та отримання послуг з користування БДЛК та ХМК і послуг з регулювання руху суден, так і неможливості плавання суден товариства без одержання цих послуг.
Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" у поданому відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін законні та обґрунтовані рішення Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.11.2014р. як такі, що узгоджуються з правовими висновками Вищого господарського суду України у аналогічних справах за участю тих же сторін.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях і застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши доводи присутніх представників сторін, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в період з 23.01.2014р. по 31.05.2014р. належні ТОВ СП „НІБУЛОН" судна проходили Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом та Херсонським морським каналом під час здійснення вантажних комерційних рейсів, у зв'язку з чим, відповідно до вимог чинного законодавства позивачем нараховані канальний збір та збір за надані цим суднам послуги служби регулювання руху суден послуги (СРРС). Факт проходження суднами відповідача каналами та надання відповідачу послуг підтверджується виписками та копіями з вахтового журналу, записами радіолокаційного контролю за рухом суден відповідача Автоматизованої інформаційної обчислювальної системи підтримки регулювання руху суден "Дельта-Навігатор", з яких видно курс руху суден, також виписками з радіопереговорів між СРРС та капітанами суден, квитанціями СРРС.
Для сплати канального збору та вартості наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки:
- за січень 2014 року: №МР-00253, №МР-00254, №МР-00256, №МР-00257, №МР-00258, №МР-00260, №МР-00261, №МР-00262 від 23.01.2014; №МР-00341, №МР-00351, №МР-00352, №МР-00353, №МР-00359, №МР-00360, №МР-00369, №МР-00351 від 31.01.2014;
- за лютий 2014 року: №МР-00375, №МР-00630, №МР-00637 від 26.02.2014; №МР-00639, №МР-00640, №МР-00645, №МР-00655, №МР-00656 від 27.02.2014; №МР-00665, №МР-00666, №МР-00669, №МР-00671, №МР-00674, №МР-00679 від 28.02.2014;
- за березень 2014 року: №МР-00966, №МР-00966, №МР-00967 від 25.03.2014; №МР-00973 від 26.03.2014; №МР-00982, №МР-00986, №МР-00986 від 27.03.2014; №МР-00988, №МР-00990, №МР-01015 від 30.03.2014; №МР-01076, №МР-01077, №МР-01078, №МР-01080, №МР-01083, №МР-01086, №МР-01088 від 31.03.2014;
- за квітень 2014 року: №МР-01235, №МР-01238, №МР-01240 від 11.04.2014; №МР-01292, №МР-01293, №МР-01294, №МР-01295, №МР-01297 від 16.04.2014; №МР-01410, №МР-01411, №МР-01412, №МР-01413, №МР-01414, №МР-01415, №МР-01416, №МР-01417, №МР-01418, №МР-01419 від 28.04.2014; №МР-01488, №МР-01493, №МР-01500, №МР-01501, №МР-01503, №МР-01504, №МР-01506, №МР-01510, №МР-01512 від 30.04.2014;
- за травень 2014 року: №МР-01515, №МР-01516, №МР-01517, №МР-01518, №МР-01519, №МР-01701, №МР-01724, №МР-01802, №МР-01815, №МР-01816, №МР-01817 від 28.05.2014; №МР-01831, №МР-01834 від 29.05.2014; №МР-01900, №МР-01901, №МР-01902, №МР-01903, №МР-01904 від 31.05.2014.
Однак, відповідач оплату за надані послуги не здійснив.
ДП "Адміністрація морських портів України" направило на адресу ТОВ СП „НІБУЛОН" претензії № 942 від 26.02.2014р., № 1429 від 21.03.2014р., № 2209 від 28.04.2014р., №3190 від 19.06.2014р., № 2684 від 21.05.2014р., які залишені відповідачем без відповіді, що слугувало підставою для звернення з даним позовом.
Згідно з приписами ч.ч.1,3,4 статті 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом. Канальний збір справляється на користь власника каналу.
Відповідно до вимог ч.3 статті 23 Закону України "Про морські порти України" державні стратегічні об'єкти портової інфраструктури та інше державне майно, закріплене за адміністрацією морських портів України, належать їй на праві господарського відання. Адміністрація морських портів України володіє, користується та розпоряджається закріпленим за нею державним майном з урахуванням його цільового призначення, а також обмежень правомочностей щодо розпорядження таким майном, визначених цим Законом, іншими законодавчими актами, її статутом.
Процедура справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів встановлена Порядком справляння та розмірами ставок портових зборів, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013р. №316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.06.2013р. за №930/23462.
Відповідно до п.п.1.2,3.1 цього Порядку канальний збір за проходження суден каналом Дунай - Чорне море на баровій частині гирла Новостамбульське (Бистре), Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом (далі - БДЛК), Херсонським морським каналом (далі - ХМК), Керч-Єнікальським каналом (далі - КЄК) справляється на користь власника каналу.
Із встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що гідротехнічні споруди - Бузько-Дніпровсько-лиманський канал та Херсонський морський канал, належать державі, а їх балансоутримувачем є позивач, що підтверджується відповідним витягом з Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України. Водночас, з 13.06.2013р. канальний збір за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами повинен сплачуватись позивачу, якому передані вказані гідротехнічні споруди згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. №163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морський портів України" та складеними на його виконання актом приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013р. і розподільчим балансом від 13.06.2013р.
Згідно з п.п.1,4,14 статті 1 Закону України "Про морські порти України" адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту); гідротехнічні споруди морських портів (гідротехнічні споруди) - інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден; стратегічні об'єкти портової інфраструктури - об'єкти права державної власності - гідротехнічні споруди, об'єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден.
Сервисы для юристов