Постанова ВГСУ від 25.11.2015 року у справі №910/2924/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 910/2924/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представників: позивача - Павленка А.А. дов. б/н від 2 лютого 2015 року та заявника скарги - Ускової О.І. дов. б/н від 25 листопада 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Унікомбанк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 липня 2015 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" до ТОВ "Агрохімзбут" та ПАТ "Унікомбанк" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Агрохімзбут" (далі - відповідач-1) та ПАТ "Унікомбанк" (далі - відповідач-2) з позовом про стягнення з відповідача-1 частково суми пені та 3 % річних, що складають 617761 гривню 56 коп. та стягнення з відповідача-2 основного боргу за договором постачання нафтопродуктів у сумі 13810077 гривень 93 коп. та 189922 гривень 07 коп. (частково суми пені та 3 % річних), що разом складає 14000000 гривень 000 коп.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів, забезпечених банківською гарантією відповідача-2.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 березня 2015 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ПАТ "Унікомбанк" на користь ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" 13810077 гривень 93 коп., частину пені та 3 % річних в розмірі 189922 гривні 07 коп.

Стягнуто з ТОВ "Агрохімзбут" на користь ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" частину пені та 3 % річних в розмірі 617761 гривню 56 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 липня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Унікомбанк" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24 березня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Унікомбанк" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24 березня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 липня 2015 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм ст. ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи.

Стверджує, що судами попередніх інстанцій порушено норми ч. 3 ст. 563 Цивільного кодексу України

Вказує, що підставою проведення платежу є виставлені продавцем рахунки, як передбачено умовами договору.

Зазначає, що судами помилково не прийнято до уваги обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 3 березня 2014 року у справі № 910/23966/13, які мають істотне значення для вирішення спору у даній справі.

Представник ТОВ "Агрохімзбут" у судове засідання не з'явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги ТОВ "Агрохімзбут" повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників заявника касаційної скарги та позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 жовтня 2012 року між ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" (постачальник) та ТОВ "Агрохімзбут" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 521-2012, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору). Поставка здійснюється окремими партіями. Об'єми, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідними додатковими угодами до договору, які є невід'ємною його частиною (п. 1.2 договору). Товар вважається поставленим постачальником та прийнятий покупцем по кількості, якості та перехід права власності на товар визначаються датою, вказаною, зокрема, в акті приймання-передачі товару (п. 5.7 договору). Датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п. 6.3 договору). Ціна товару є договірною та вказується з урахуванням податку на додану вартість (п. 6.4 договору). У випадку неоплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару покупець на вимогу постачальника сплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язань за договором ( п. 8.4 договору).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підставі актів приймання-передачі ТОВ "Торговий дім "Сокар Україна" поставляв, а покупець приймав та оплачував товар.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором може бути передбачено розстрочення платежу.

Акти приймання-передачі, акти звірок, виписки з рахунку постачальника про надходження коштів свідчать, що неоплаченим залишився товар, отриманий покупцем за актами приймання-передачі № ОБ-ТД005971 від 12 вересня 2013 року на суму 2901150 гривень 00 коп. (оплачений частково), № ОБ-ТД006057 від 17 вересня 2013 року на суму 698425 гривень 00 коп., № ОБ-ТД006147 від 23 вересня 2013 року на суму 558740 гривень 00 коп., № ОБ-ТД006202 від 24 вересня 2013 року на суму 1235675 гривень 00 коп., № ОБ-ТД006378 від 2 жовтня 2013 року на суму 2546565 гривень 00 коп., № ОБ-ТД006542 від 9 жовтня 2013 року на суму 752150 гривень 00 коп., № ОБ-ТД006891 від 24 жовтня 2013 року на суму 5076653 гривні 22 коп., № ОБ-ТД006939 від 25 жовтня 2013 року на суму 515376 гривень 00 коп., № 92 від 20 листопада 2013 року на суму 994933 гривні 28 коп., а всього на суму 13810077 гривень 93 коп.