ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2015 року Справа № 908/3289/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Сибіги О.М.- головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Ходаківської І.П..
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.08.2015у справіГосподарського суду Донецької областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берінг"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дтек Добропіллявугілля"простягнення основного боргу у розмірі 3 698,40 грн.в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 06.07.2015 господарського суду Донецької області в задоволенні позову про стягнення 3698,40 грн. основного боргу за договором №ДУ2012/150-КП від 05.07.2012 відмовлено.
Постановою від 25.08.2015 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Берінг" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідач подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору від 05.07.2012 № ДУ-2012/150-КП, укладеного між ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" та ТОВ "Берінг", останнє взяло на себе зобов'язання поставити у власність відповідача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі-продукція), у асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору, а покупець - прийняти та оплатити продукцію, що поставляється в його власність, відповідно до умов договору.
Згідно п. 4.1 договору під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яке супроводжується одним документом про якість та одним товаросупровідним документом. Постачання продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами та якісними характеристиками в строки, узгоджені сторонами у специфікаціях до договору.
Пунктом 5.2 договору оплата здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту постачання.
Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2012. включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань, дія договору продовжується до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.8.1 договору).
Договір підписаний з обох сторін та скріплений печатками підприємств.
Специфікацією від 21.10.2013 до договору узгоджено найменування продукції, одиниці виміру, кількість, вартість та строки поставки продукції на загальну суму 36994,09 грн.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу продукцію відповідно до специфікації на загальну суму 5428,96 грн. згідно видаткових накладних від 07.11.2013 №446, від 07.11.2013 №447, від 07.11.2013 № 448 та від 07.11.2013 № 449.
Звертаючись з позовом у даній справі, ТОВ "Берінг" послалось на те, що відповідач поставлений товар оплатив частково, на суму 1730, 56 грн., у зв'язку з чим у останнього утворився боргу в розмірі 3698,40 грн.
Судами з'ясовано, що згідно наявної у матеріалах справи банківської виписки від 08.01.2014 відповідачем на рахунок позивача було перераховано грошові кошти в сумі 36994,09 грн. за договором №ДУ-2012/150-КП від 05.07.2012.
Судами попередніх інстанцій досліджено умови договору та специфікації від 21.10.2013 та встановлено, що постачання продукції позивачем здійснювалось партіями, а відтак і оплату поставленої продукції відповідач здійснював за відповідну партію, а враховуючи те, що сума перерахованих грошових коштів співпадає з вартістю партії продукції, постачання якої передбачене специфікацією, суди дійшли обґрунтованого висновку, що товар, отриманий за даною специфікацією до договору згідно видаткових накладних (у тому числі №446 від 07.11.2013, №447 від 07.11.2013, №448 від 07.11.2013, №449 від 07.11.2013), був оплачений відповідачем.
В частині посилання позивача на те, що, перерахувавши грошові кошти у розмірі 36994,09 грн., відповідачем оплачено попередні поставки і частково, у розмірі 1730,56грн, поставку від 07.11.2013 за видатковою накладною №446 на суму 4654,55 грн., судами враховано, що в односторонньому акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 11.06.2015, наданому позивачем, наявні відомості щодо постачання ним відповідачу товару за іншими видатковими накладними. Разом з тим, даний акт звірки містить у собі початкове сальдо на суму 271633,20 грн. Однак, позивачем не надано первісних документів, які підтверджують наведені у даному акті звірки обставини.
З врахування зазначеного вище, ст. 599 ЦК України, вмотивованим є висновок судів про виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості товару, отриманого згідно договору №ДУ-2012/150-КП від 05.07.2012 та специфікації від 21.10.2013, а відтак, правомірно відмовлено в позові.
На підставі викладеного судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Сервисы для юристов