ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2015 року Справа № 908/2674/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівКорсака В.А. Данилової М.В., Данилової Т.Б.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Донецька залізниця"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015у справі№ 908/2674/15 Господарського суду Запорізької областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укренерготранзит"до Державного підприємства "Донецька залізниця"простягнення 16 319 070, 98 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачаМоргун Д.А.- - відповідачаЛатиш С.В.
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерготранзит" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Державного підприємства "Донецька залізниця", в якій просило суд стягнути з відповідача свою користь 16 319 070, 98 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу електричної енергії за нерегульованими тарифом № Д/Т-091896/НЮ від 16.12.2009 в частині розрахунків за спожиту електроенергію.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 (суддя Кагітіна Л.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 (головуючий Марченко О.А., судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О.) у даній справі позов задоволено повністю. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів, Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального законодавства, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю з покладенням на позивача судових витрат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренерготранзит" не скористалось правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренерготранзит", як постачальником, та Державним підприємством "Донецька залізниця", як споживачем, укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за нерегульованим тарифом № Д/Т - 091896 (далі по тексту - договір), за умовами якого, постачальник зобов'язується здійснити постачання електричної енергії споживачу, а останній оплачує спожиту електроенергію у відповідності до умов цього договору та додатків до нього, що є його невід'ємними частинами. Предметом постачання є активна електроенергія.
В пункті 2.2.3 договору сторони узгодили, що споживач зобов'язується проводити із постачальником розрахунки за спожиту електроенергію у терміни згідно розділу 7 цього договору.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що оплату заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електроенергії споживач здійснює поетапно банківськими засобами на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України у наступні терміни:
- до 2 числа розрахункового місяця - 15 % від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії;
- до 10 числа розрахункового місяця - 15 % від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії;
- до 15 числа розрахункового місяця - 15 % від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії;
- до 20 числа розрахункового місяця - 15 % від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії;
- до 25 числа розрахункового місяця - 20 % від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії;
- до 28 числа розрахункового місяця - 20 % від загальної вартості заявленого до постачання в розрахунковому місяці обсягу електричної енергії;
- остаточний розрахунок вартості фактично спожитого в розрахунковому місяці обсягу електроенергії споживач здійснює на початку періоду, наступного після розрахункового на підставі одержаних рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Судами попередніх інстанцій на підставі поданих до матеріалів справи доказів встановлено, що протягом вересня-листопада 2014 року відповідачем спожито електричну енергію на загальну суму 54 624 447, 51 грн., що підтверджується відповідними двосторонніми актами приймання-передачі та рахунками на оплату електроенергії за вказаний період (а.с.29-34).
До матеріалів справи залучено доповідні записки від 03.10.2014, 04.11.2014, 05.12.2014, в яких зазначено, що позивачем було надіслано відповідачу рахунки на оплату електричної енергії № 56 від 30.09.2014, № 60 від 31.10.2014, № 65 від 30.11.2014 (а.с.20-22) та лист вих. № 65 від 29.05.2014 (а.с.101), в якому позивач для впевненості отримання відповідачем зазначених рахунків повторно направляв їх оригінали відповідачу, у тому числі й на електронні адреси останнього, що підтверджується накладною № RO129459 від 02.06.2015 та роздруківками електронної пошти представника позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, спір виник у зв'язку з тим, що відповідач не оплатив виставлених позивачем рахунків на оплату електричної енергії за період з вересня по листопад 2014 року, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення боргу.
Колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову достатньо обґрунтованими, враховуючи наступне.
Сервисы для юристов