ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2014 року Справа № 906/519/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу ПАТ "Агропромислова акціонерна корпорація "Оранта"на постановувід 03.09.2014 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№906/519/14 господарського суду Житомирської областіза позовомПриватного підприємства "Адлєр"доПАТ "Агропромислова акціонерна корпорація "Оранта"простягнення 41676,50 грн.за участю представників:
позивача: Бонтлаб В.В., дов. від 25.11.2013 б/н;
відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.06.2014 (суддя Ю. Кудряшова), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 (судді В. Саврій, Ю. Мамченко, С. Дужич), позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Агропромислова акціонерна корпорація "Оранта" на користь Приватного підприємства "Адлєр" 41676,50 грн. заборгованості, з яких: 25200,68 грн. ? основний борг; 13860,00 грн. - курсова різниця; 1752,96 грн. - пеня; 863,54 грн. - інфляційні; 1827,00 грн. - судовий збір.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ПАТ "Агропромислова акціонерна корпорація "Оранта"- відповідач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 06.06.2014 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 13 860,00 грн. - курсової різниці; 1752,96 грн.- пені; 863,54 грн.-інфляційних. Скаржник вважає, що судами неправильно застосовано ст.ст.189, 232 ГК України, ст.ст.260, 261 ЦК України та норми постанови КМ України від 18.12.1998 р. №1998 "Про вдосконалення порядку формування цін".
Також, до Вищого господарського суду України надійшов відзив ПП "Адлєр", в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Оскаржувані судові рішення переглядаються лише в межах, заявлених скаржником, тобто щодо обґрунтованості стягнення з відповідача курсової різниці, пені та інфляційних.
Розраховуючи суму курсової різниці суди встановили наступне.
25.04.13р. між приватним підприємством "Адлєр" (продавець/позивач) та публічним акціонерним товариством "Агропромислова Акціонерна корпорація "Оранта" (покупець/відповідач) було укладено договір поставки №164/Д (а.с. 17-19), яким визначено умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (товару) (п.п. 1.1. договору).
Порядок розрахунків погоджено сторонами в п. 5 договору, а саме: покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті, згідно цін вказаних у відповідних додатках до договору, скоригованих пропорційно зміні долару США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на дату оплати товару (п.п.5.2. договору).
Оплата товару проводиться наступним чином:
100% вартості товару оплачується покупцем в строк до 05.05.13р.
Без виставлення рахунку-фактури (п.п. 5.3. договору).
Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору (п.п. 11.1. договору).
Згідно додатку №1 до договору №164/Д від 25.04.13р. сторони передбачили наступне: в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S=(A1/A2)*B, де
S - ціна товару на момент проплати;
В- ціна товару на момент підписання;
A2- курс долару США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на день підписання договору;
А1- курс долару США на міжбанківському валютному ринку України до гривні на день перерахування грошей.
Судами перевірено розрахунок курсової різниці та встановлено, що він є таким, що узгоджується із матеріалами справи та відповідає нормам чинного законодавства. Відтак, підлягає стягненню у заявленому розмірі.
Переглядаючи оскаржувані рішення в цій частині колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Сервисы для юристов