ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року Справа № 915/620/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Владимиренко С.В., Євсікова О.О.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"на рішеннягосподарського суду Миколаївської області від 15.06.2016та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.07.2016у справі№ 915/620/15 господарського суду Миколаївської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"доВійськової частини А3476простягнення 21 508,55 грн.,за участю представників: від позивачаМакєєв В.М.від відповідачане з'явивсяВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - ПрАТ "СК "Українська страхова група") звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Військової частини А3476 (далі - ВЧ А3476) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 21 508,55 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.06.2015 у справі № 915/620/15 призначалась судова автотоварознавча експертиза, проведення якої доручалось Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.06.2016 у справі № 915/620/15 (суддя Корицька В.О.) позов задоволено частково; стягнуто з ВЧ А3476 на користь позивача 12 507,16 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 062,40 грн. витрат зі сплати судового збору та 462,83 грн. витрат по проведенню експертизи.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 (колегія суддів у складі: Пироговський В.Т. - головуючий, Філінок І.Г., Лавриненко Л.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 15.06.2016 у справі № 915/620/15 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.06.2016 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2016 у справі № 915/620/15, ПрАТ "СК "Українська страхова група" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення про задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.10.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Євсікова О.О. прийнято зазначену касаційну скаргу ПрАТ "СК "Українська страхова група" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 25.10.2016 о 10 год. 40 хв.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 19.09.2014 у м. Миколаєві по вул. Карпенка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "VOLKSWAGEN JETTA" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_8 та автомобіля "ГАЗ 3110" (державний реєстраційний номер НОМЕР_3), який належить ВЧ А3476, під керуванням ОСОБА_9 та транспортного засобу "автобус РУТА 20" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_10
Згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту № 28-0199-РМ2-13-00559 від 14.08.2014 майнові інтереси власника автомобіля "VOLKSWAGEN JETTA", (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) були застраховані позивачем у справі - ПрАТ "СК "Українська страхова група".
За умовами вказаного договору ПрАТ "СК "Українська страхова група" зобов'язалось відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник в результаті пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу.
Відповідно до обставин, встановлених Новоодеським районним судом Миколаївської області у постанові від 13.11.2014 у справі № 482/1753/14-п, вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_9 Вказаною постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
26.09.2014 страхувальником була подана позивачу заява про виплату страхового відшкодування.
Виконуючи свої зобов'язання за договором страхування № 28-0199-РМ2-13-00559 від 14.08.2014, на підставі рахунку на оплату № 14680 від 13.10.2014, ремонтної калькуляції № ПСКА-4561 від 13.10.2014, розрахунку суми страхового відшкодування від 14.10.2014, страхового акту № ПСКА-4561 від 14.10.2014, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 21 508,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25332 від 16.10.2014.
Транспортний засіб "ГАЗ 3110" (державний реєстраційний номер НОМЕР_3) яким керував ОСОБА_9 та належав ВЧ А3476 на момент настання страхової події не був застрахований.
На підставі наведеного, ПрАТ "СК "Українська страхова група" звернулось з даним позовом про стягнення 21 508,55 грн. страхового відшкодування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу № 698 від 24.02.2016, здійсненого Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, вартість (сума) матеріального збитку, завданого транспортному засобу VOLKSWAGEN JETTA" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) внаслідок ДТП, яке сталося 19.09.2014 складає 12 507,16 грн. Вартість необґрунтованих робіт складає 11 709,51 грн.
З огляду на викладене, а саме, враховуючи вищезазначений висновок експертизи та посилаючись на приписи ст.ст. 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1888, 1191, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суди попередніх інстанцій дійшли висновків про задоволення позовних вимог ПрАТ "СК "Українська страхова група" частково, а саме, в розмірі 12 507,16 грн.
Проте висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
В силу положень ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Як роз'яснено у п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК України).
Так, місцевий та апеляційний господарські суди, всупереч приписам ст. 42, 43 ГПК України надали перевагу висновку судової автотоварознавчої експертизи транспортного засобу № 698 від 24.02.2016, залишивши без належної оцінки докази на підтвердження понесення ПрАТ "СК "Українська страхова група" реальних (фактичних) затрат, а саме, платіжне доручення № 25332 від 16.10.2014, рахунок на оплату № 14680 від 13.10.2014, ремонтну калькуляцію № ПСКА-4561 від 13.10.2014, страховий акт № ПСКА-4561 від 14.10.2014, розрахунок суми страхового відшкодування від 14.10.2014.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій, взявши до уваги лише висновок судової автотоварознавчої експертизи, не врахували положення ч. 1 ст. 41 ГПК України та п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до яких судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Сервисы для юристов