ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року Справа № 910/4771/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,
розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ,
на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016
зі справи № 910/4771/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зеонбуд" (далі - Товариство), м. Київ,
до Антимонопольного комітету України (далі - АМК)
про визнання рішення недійсним,
за участю представників сторін:
позивача - Ахтімірової М.Г., Гладкої-Батюк В.В.,
відповідача - Максименко А.П., Помазуєвої Н.В.,
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення відповідача від 03.12.2015 № 606-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 (колегія суддів у складі: Іоннікова І.А. - головуючий суддя, судді Гончаров С.А., Тарасенко К.В.), позов задоволено.
Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210 "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) та пунктів 5.2, 5.4 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 № 49-р і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605 (далі - Методика), мотивовано неповним з'ясуванням АМК обставин, які мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до невідповідності висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України АМК просить судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що:
- Рішенням АМК:
визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку телекомунікаційних послуг з розповсюдження в цифровому форматі [стандарт DVB-T2 (MPEG-4)] телевізійних програм шляхом встановлення таких тарифів на телекомунікаційні послуги з розповсюдження в цифровому форматі [стандарт DVB-T2 (MPEG-4)] телевізійних програм з вересня 2011 року по жовтень 2014 року, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 1);
за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 44 504 917 грн. (пункт 2);
- Рішення АМК мотивовано, зокрема, тим, що за результатами проведеного АМК дослідження, на підставі абзацу другого частини першої статті 12 Закону № 2210 та Методики, розпорядженням Комітету від 23.12.2014 № 641-р визнано Товариство таким, що займало в період з вересня 2011 року по жовтень 2014 року монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку телекомунікаційних послуг з розповсюдження в цифровому форматі [стандарт DVB-T2 (MPEG-4)] телевізійних програм з часткою 100 відсотків;
- під час проведення дослідження ринку телекомунікаційних послуг з розповсюдження в цифровому форматі [стандарт DVB-T2 (MPEG-4)] телевізійних програм та прийняття Рішення АМК, АМК не визначив товарних меж досліджуваного ринку, не здійснив аналізу та формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) відносно послуги з розповсюдження в цифровому форматі [стандарт DVB-T2 (MPEG-4)] телевізійних програм, як і не зазначив про їх відсутність.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2210 суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
Сервисы для юристов