ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року Справа № 909/176/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Студенець В.І.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2016 та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016
зі справи № 909/176/16
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач)
до державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м Івано-Франківськ (далі - Відповідач),
про стягнення 4 564 490, 06 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Позивача - Громніцького Ю.П.,
Відповідача - не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення коштів у сумі 4 564 490, 06 грн., з яких: 1 543 623,30 грн. пені; 190 817,83 грн. - 3 % річних; 2 830 048,93 грн. "інфляційних".
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2016 (суддя Кобецька С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 (колегія суддів у складі: Бонк Т.Б. - головуючий, Бойко С.М. і Якімець Г.Г.): позов задоволено частково; з Відповідача стягнуто на користь Позивача: 757 535,54 грн. пені; "інфляційні" в сумі 2 671 132,71 грн.; 187 879,94 грн. - 3% річних; 65 611,25 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Позивач просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення пені в сумі 771 811,65 грн. і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача відповідну суму пені, а в іншій частині зазначені рішення і постанову залишити без змін, відшкодувавши Позивачу за рахунок Відповідача судові витрати. Скаргу мотивовано прийняттям судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 22, 549-552, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 42, 43, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Відповідач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про прийняття оскаржуваних судових рішень з дотриманням норм матеріального і процесуального права, та просить ці рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
10.12.2013 Позивачем (продавець) та Відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 701/14-БО-15 (далі - Договір), відповідно до якого:
- продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Позивачем за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (пункт 1.1);
- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (пункт 1.2 у редакції додаткової угоди від 28.01.2014 № 1);
- встановлено ціну за 1000 куб.м природного газу - 4 473,82 грн., у т.ч. ПДВ (пункт 5.2);
- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання - передачі; обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (пункт 3.3);
- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1).
Сервисы для юристов