Постанова ВГСУ від 25.09.2017 року у справі №904/6361/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року Справа № 904/6361/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Ковтонюк Л.В.,

Кондратової І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 р. (судді: Новікова Р.Г., Мельниченко І.Ф., Васильєв О.Ю.) та на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. (судді: Дармін М.О., Сизько І.А., Іванов О.Г.) у справі№904/6361/16 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" доПриватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" простягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у розмірі 328 795 грн. 44 коп. за участю представників: від позивача Григоріва О.Ю., довіреність №678 від 17.05.2017 р.від відповідача Діденко В.А., довіреність №58/81 від 26.01.2017 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 р. у справі №904/6361/16 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат (далі - відповідач). Стягнуто з відповідача на користь позивача 318 632 грн. 52 коп. плати за користування вагонами та 10 162 грн. 92 коп. збору за зберігання вантажу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р. у справі №904/6361/16 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, вказане рішення залишено без змін.

Місцевий та апеляційний господарські суди визнали доведеним факт затримки вагонів на шляху прямування через зайнятість колій з вини відповідача.

Не погодившись з прийнятими господарськими судами попередніх інстанцій судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.04.2017 р., рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 р. та прийняти нове рішення, яким заявлені позовні вимоги задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 9 259 грн. 20 коп. плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що місцевим та апеляційним господарськими судами при винесені оскаржуваних судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, безпідставно визнано винним у затримці вагонів відповідача та не досліджено факту наявності вільних колій в момент такої затримки.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.09.2017 р., касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2017 р.

До початку судового розгляду представник позивача, керуючись приписами ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечив проти її задоволення.

В судове засідання 25.09.2017 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2012 р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є позивач, (залізниця) та Публічним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", правонаступником якого є відповідач, (власник колії) укладено договір №ПР/М-12-2/14-1438НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії відповідача, яка примикає до станцій Терни і Рядова Придніпровської залізниці.

В подальшому, сторонами підписано протоколи розбіжностей до вказаного договору від 12.06.2013 р. та від 10.07.2013 р.

За умовами п. 6 договору №ПР/М-12-2/14-1438НЮдч від 21.09.2012 р. вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VІ, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

В січні та лютому 2016 року залізницею були прийняті до перевезення на адресу одержувача (відповідача) порожні власні вагони за відповідними накладними.

На станціях Тік та Савро дані вагони були затримані на підставі наказів №140 від 30.01.2016 р. та №179 від 05.02.2016 р. через зайнятість колій на станції Терни, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем на свою під'їзну колію.

За вказаними фактами залізницею складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №4 від 30.01.2016 р., №39 від 05.02.2016 р. та акти загальної форми ГУ-23 №27 від 30.01.2016 р., №39 від 05.02.2016 р., на підставі чого до сплати відповідачу нараховано 318 632 грн. 52 коп. плати за користування вагонами та 10 162 грн. 92 коп. збору за зберігання вантажу.

Статтями 46, 47 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

У разі прибуття вантажу на адресу одержувача, поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом та ін.), останній зобов'язаний прийняти такий вантаж від станції на відповідальне зберігання.