Постанова ВГСУ від 25.09.2014 року у справі №920/2074/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 920/2074/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року у справі № 920/2074/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до прокуратури Сумської області та Державної казначейської служби України про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до прокуратури Сумської області про визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності відомостей викладених 29.10.2013 року на офіційному сайті Генеральної прокуратури України у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", а саме:

- відомості зазначені в першому абзаці статті: "Під виглядом консервування нафтопроводу "Мічурінськ - Кременчук", який зачіпає і територію Сумщини, нафтова компанія намагається незаконно відкачати нафту, яка не обліковується і не знаходиться у неї на балансі, чим завдаються багатомільйонні збитки державним інтересам";

- відомості зазначені в першому абзаці статті: "Підприємство діє не в правовому полі, порушуючи чинні нормативно-правові акти та закони України, самовільно зайняло ділянку і займається несанкціонованим відбором нафти";

- відомості зазначені в другому абзаці статті: "Інша сторона медалі пов'язана з розкраданням технологічної нафти під виглядом очистки труби від залишків";

- відомості зазначені в третьому абзаці статті: "А на сьогоднішній час ми бачимо, що нафту відбирають бензовози, які прописані на території Дніпропетровської області, це приватна фірма, яка без жодних тендерних процедур, залучена до роботи державним підприємством";

зобов'язання прокуратури Сумської області спростувати відомості, які поширені 29.10.2013 року на офіційному сайті Генеральної прокуратури України у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти" у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення офіційного вибачення перед ПАТ "Укртранснафта" про те, що прокуратурою Сумської області поширена щодо ПАТ "Укртранснафта" недостовірна інформація, і така, що не відповідає дійсності;

стягнення з Державного бюджету України, а саме ГУДКСУ у Сумській області (37970404) шляхом безспірного списання з державного бюджету на користь ПАТ "Укртранснафта" немайнової шкоди, завданої діловій репутації ПАТ "Укртранснафта" в сумі 2 709 351,78 грн.

Звертаючись до господарського суду з позовом про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення завданої моральної шкоди позивач посилається на те, що зазначена стаття містить у собі недостовірну інформацію, яка завдає шкоди діловій репутації ПАТ "Укртранснафта".

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.03.2014 року (суддя Левченко П.І.) позов задоволено частково та визнано недостовірними та такими, що не відповідають дійсності відомості викладені 29.10.2013 року на офіційному сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", а саме: відомості зазначені в першому абзаці статті: "Під виглядом консервування нафтопроводу "Мічурінськ - Кременчук", який зачіпає і територію Сумщини, нафтова компанія намагається незаконно відкачати нафту, яка не обліковується і не знаходиться у неї на балансі, чим завдаються багатомільйонні збитки державним інтересам"; відомості зазначені в першому абзаці статті: "Підприємство діє не в правовому полі, порушуючи чинні нормативно-правові акти та закони України, самовільно зайняло ділянку і займається несанкціонованим відбором нафти"; відомості зазначені в другому абзаці статті: "Інша сторона медалі пов'язана з розкраданням технологічної нафти під виглядом очистки труби від залишків"; відомості зазначені в третьому абзаці статті: "А на сьогоднішній час ми бачимо, що нафту відбирають бензовози, які прописані на території Дніпропетровської області, це приватна фірма, яка без жодних тендерних процедур, залучена до роботи державним підприємством"; зобов'язано прокуратуру Сумської області спростувати відомості, які поширені 29.10.2013 року на офіційному сайті прокуратури Сумської області у статті прес-служби прокуратури Сумської області під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти" у спосіб найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення офіційного вибачення перед ПАТ "Укртранснафта" про те, що прокуратурою Сумської області поширена щодо ПАТ "Укртранснафта" недостовірна інформація, і така, що не відповідає дійсності. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року (судді Слободін М.М., Гребенюк Н.В., Потапенко В.І.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу прокурор вважає, що постанова апеляційної інстанції є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від іншого відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників позивача і прокуратури, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 25.09.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи, що ПАТ "Укртранснафта", є підприємством, яке входить в систему НАК "Нафтогаз України", здійснює транспортування, закупівлю, зберігання, перевалку та реалізацію нафти у відповідності до вимог Закону України "Про трубопровідний транспорт", Закону України "Про нафту і газ", інших нормативно-правових актів.

29.10.2013 року на веб-сайті прокуратури було опубліковано статтю під назвою "На Сумщині під виглядом консервування нафтопроводу без дозвільних документів підприємство викачує залишки сирої нафти", в якій висловлена критична оцінка дій посадових осіб ПАТ "Укртранснафта".

В даній публікації зазначено, що вона складена відповідно до брифінгу прокурора Сумської області.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності відомостей, викладених у статті на офіційному сайті Генеральної прокуратури України, зобов'язання прокуратури спростувати такі відомості та стягнення немайнової шкоди завданої діловій репутації позивача.

Висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання недостовірними та такими, що не відповідають дійсності відомостей, викладених на офіційному сайті прокуратури і зобов'язання прокуратури спростувати ці відомості мотивовано наявністю юридичного складу правопорушення, а висновок про відмову в решті позовних вимог обгрунтовано не доведеністю настання негативних наслідків у вигляді втрати потенційних споживачів через розміщення недостовірної інформації та необгрунтованістю розміру заявленої до стягнення немайнової шкоди.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у позові, виходив з відсутності в діях відповідача вини як одного з елементів цивільного правопорушення, а саме розповсюдження недостовірної інформації, оскільки на день розповсюдження такої інформації висновки прокурора грунтувалися на наявних на той час достовірних матеріалах.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.