Постанова ВГСУ від 25.09.2014 року у справі №910/16252/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 910/16252/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяСибіга О.М.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиФірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністюна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 рокуу справі№ 910/16252/13господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"доФірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністюпростягнення 854 785, 26 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Галков І.О. дов. б/н від 10.01.2014 року, Пінчук-Ніколайчук Ю.В. дов. б/н від 02.12.2013 року,- відповідача:Полєжаєва К.О. дов. б/н від 25.04.2013 рокуВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (далі за текстом - ТОВ "Ласка Лізинг") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - Фірма "Т.М.М." - ТОВ) про стягнення 854 785, 26 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі № 910/16252/13 позовні вимоги ТОВ "Ласка Лізинг" задоволено: стягнуто з фірми "Т.М.М." - ТОВ з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь ТОВ "Ласка Лізинг" заборгованість у розмірі 807 679, 17 грн., неустойку у сумі 37 753, 85 грн., 3 % річних у сумі 8 408, 71 грн., інфляційні втрати у сумі 1 076, 99 грн. Відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі № 910/16252/13 на 2 (два) роки до 10.02.2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Ласка Лізинг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду від 10.02.2014 року в частині відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі № 910/16252/13.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року у справі № 910/16252/13 апеляційну скаргу ТОВ "Ласка Лізинг" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі № 910/16252/13 скасувати в частині відстрочення виконання даного рішення на 2 роки до 10.02.2016 року, в іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Фірма "Т.М.М." - ТОВ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року у справі № 910/16252/13, а рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 33, 43, 121 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.09.2014 року № 03-05/1885 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/16252/13, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ходаківської І.П., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Сибіга О.М., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.12.2007 року ТОВ "Ласка Лізинг" та Фірма "Т.М.М." - ТОВ уклали договір фінансового лізингу № 1122/12/2007, за умовами якого позивач зобов'язувався передати без надання послуг по управлінню та технічній експлуатації, а відповідач прийняти в тимчасове володіння та користування за плату майно - Автокран КС-45717А-1 на шасі МАЗ-630303 (дві одиниці), а також відповідач зобов'язувався здійснювати лізингові платежі.

Положеннями п. 2.3. вказаного Договору сторони погодили, що вартість предмета лізингу складає суму еквівалентну 424 498, 00 у. о., в тому числі ПДВ у розмірі 20 % - 14 543, 50 у. о. 70 749, 67, представлених у гривнях України.

Відповідно до п. 7.1. Договору валютою договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, виражена у гривнях України та дорівнює одному долару США за курсом відповідно до п. 7.1.1. Договору.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингових платежів за кожний період строку фінансового лізингу зазначений у графіку внесення платежів (додаток № 1 до договору).

Положеннями п. 7.7. Договору сторони узгодили, що відповідач зобов'язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в розмірі і в строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або отримання рахунків Позивача, а також незалежно від фактичного використання предмета лізингу, в тому числі в період технічного обслуговування ремонту, втрати предмета лізингу, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

Згідно п. 9.5. Договору у випадку якщо відповідач в установлені договором строки не здійснить оплату встановлених договором платежів, то позивач вправі вимагати виплати неустойки в розмірі 0, 25 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу в перші п'ять днів прострочення і 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, починаючи з шостого дня прострочення, а відповідач зобов'язується її сплатити.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Положеннями ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, з якими кореспондуються положення ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у фінансовий лізинг Автокран КС-45717А-1 на шасі МАЗ-630303 (дві одиниці), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000086 від 31.03.2008 року та довіреністю відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей серії НБМ № 317050 від 27.03.2008 року, тобто позивачем виконано своє зобов'язання за Договором фінансового лізингу № 1122/12/2007 від 18.12.2007 року.

В той же час, судами досліджено, що відповідач не виконує зобов'язання за договором № 1124/12/2007 від 18.12.2007 року в частині сплати лізингових платежів за періоди з 56 по 64, внаслідок чого з боку останнього утворилась перед позивачем заборгованість у розмірі 807 679, 17 грн., доказів сплати заборгованості або повернення майна судами не встановлено, у зв'язку з чим суди дійшли до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Крім того, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.