Постанова ВГСУ від 25.08.2015 року у справі №922/1292/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року Справа № 922/1292/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (далі - Товариство),

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015

зі справи № 922/1292/14

за позовом Товариства

до Борівського комунального підприємства теплових мереж, смт Борова Борівського району Харківської області (далі - Підприємство),

про стягнення коштів у сумі 176 991, 45 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Саранюка В.М.,

відповідача - Радигіна Є.С.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення: 37 373,95 грн. пені; 7 % штрафу у розмірі 128 751,67 грн.; 3 391,03 грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у розмірі 7 474,79 грн. у зв'язку з порушенням Підприємством своїх зобов'язань за договором від 02.07.2012 № 12БО-02 про закупівлю природного газу (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2015 (суддя Лаврова Л.С.): позов задоволено частково; з Підприємства стягнуто на користь Товариства: 3 737,39 грн. пені; 12 875,16 грн. штрафу; 7 474,79 грн. - 3% річних; "інфляційні втрати" у сумі 3 391,03 грн. та 3 539,83 грн. судового збору; виконання рішення суду відстрочено до 01.10.2015; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. - головуючий, Барбашова С.В. і Білецька А.М.):

- частково задоволено апеляційну скаргу Товариства;

- рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2015 скасовано в частині надання відповідачу відстрочки виконання рішення до 01.10.2015;

- у задоволенні заяви Підприємства про відстрочку виконання рішення відмовлено;

- в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 з даної справи в частині зменшення пені та штрафу скасувати і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Підприємства на користь Товариства 33 635,96 грн. пені та 115 876,47 грн. - 7% штрафу, в іншій частині постанову залишити без змін, судові витрати покласти на Підприємство. Скаргу мотивовано прийняттям судового рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, в тому числі статей 549-552 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 42, 43, 83, 84, 99, 101, 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Підприємством (покупець) та Товариством (продавець) укладено Договір, відповідно до пункту 6.1 якого: оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу; остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Товариство за період з 01.08.2012 по 31.12.2012 передало у власність Підприємству природний газ, відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за природний газ виконав повністю, однак несвоєчасно, що стало підставою для звернення позивача до суду для стягнення штрафних санкцій та інших нарахувань за прострочення платежів.

Суди попередніх інстанцій, перевіривши розрахунок позивача, дійшли висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 7 474,79 грн. - 3% річних та "інфляційних втрат" у сумі 3 391,03 грн. є обґрунтованими.