Постанова ВГСУ від 25.06.2026 року у справі №308/4909/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року

м. Київ

справа № 308/4909/20

провадження № 51-67км26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника

(у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2023 року та Закарпатського апеляційного суду від 1 жовтня 2025 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000001, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Берегового Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Рух справи, короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

Органами досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що він, будучи начальником Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, зловживаючи службовим становищем, у період з 13 по 29 грудня 2018 року за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «Доміон Авто Груп» розтратив бюджетні кошти в сумі 215304 грн, завдавши державі матеріальних збитків.

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області під час судового розгляду, задовольнивши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 , ухвалою від 13 лютого 2023 року закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) через закінчення після повідомлення про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 вказаного Кодексу.

Це рішення Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 1 жовтня 2025 року залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК, скасувати згадані ухвали і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Мотивуючи свою вимогу, зазначає, що місцевий суд безпідставно застосував положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Крім того, закриваючи кримінальне провадження, не врахував, що нормами процесуального закону на час постановлення ухвали (13 лютого 2023 року), не було передбачено таке право суду. На думку скаржника, апеляційний суд залишив поза увагою окреслені порушення, унаслідок чого необґрунтовано залишив без задоволення скаргу сторони обвинувачення. Вважає ухвали такими, що не відповідають ст. 370 КПК, а рішення апеляційного суду й ст. 419 цього Кодексу.

На касаційну скаргу ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_6 подали заперечення, в яких, наводячи аргументи, зазначають про необґрунтованість доводів прокурора й законність оскаржених ухвал.

Позиції учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції (далі - Суд) прокурор підтримав подану скаргу; захисник ОСОБА_6 заперечив обґрунтованість вимог сторони обвинувачення.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі й у запереченнях на неї, колегія суддів дійшла таких висновків.

Суд уповноважений скасувати оспорювані рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК у разі допущення судами попередніх інстанцій таких процесуальних порушень, які в розумінні ст. 412 вказаного Кодексу є істотними.

У цій справі під час здійснення судового та апеляційного провадження вимоги КПК істотно не було порушено, а доводи в касаційній скарзі про протилежне й незаконність оспорюваних рішень не можна визнати прийнятними.