Постанова ВГСУ від 25.06.2015 року у справі №911/4727/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року Справа № 911/4727/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської областіна постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 рокуу справі№ 911/4727/14господарського судуКиївської областіза позовомВиконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської областідоПублічного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна"провизнання договору укладеним

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:Бачинська О.І. дов. №13/15 від 01.01.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі за тестом - виконком Вишневої міської ради) звернувся до господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до публічного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна" (далі за текстом - ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна") про визнання укладеним Договору про пайову участь (внесок) ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Вишневе.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.02.2015 року у справі № 911/4727/14 в задоволенні позовних вимог виконкому Вишневої міської ради відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, виконком Вишневої міської ради звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року у справі № 911/4727/14 апеляційну скаргу виконкому Вишневої міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими актами, виконком Вишневої міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року у справі № 911/4727/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. ст. 30, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. ст. 648, 649 Цивільного кодексу України, ст. ст. 175, 179, 187 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 11.06.2015 року колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого - Ходаківської І.П., суддів - Фролової Г.М., Яценко О.В. (доповідач) касаційна скарга Виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2015 року.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 23.06.2015 року № 03-05/1029 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/4727/14, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Фролова Г.М., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що листом № 356 від 29.08.2013 року ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" повідомило позивача про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 року розпочато виконання будівельних робіт по реконструкції парової котельні з встановленням парового котла потужністю 10т/год. для ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" за адресою: вул. Промислова, 7, м. Вишневе у Київській області згідно декларації про початок виконання будівельних робіт за реєстраційним номером № КС 082132340452.

09.09.2013 року листом № 3/02-1661 позивач, посилаючись на вимоги Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зазначив відповідачу про необхідність укладення договору про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе до введення об'єкта реконструкції в експлуатацію.

Відповідач листом від 22.10.2013 року № 440 повідомив позивача про реєстрацію декларації про готовність вищезазначеного об'єкта реконструкції до експлуатації.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що позивач направив на адресу відповідача лист від 05.09.2014 року № 3/02-1757 з двома примірниками договору про пайову участь (внесок) ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе для їх розгляду та підписання у строк до 16.09.2014 року. У вказаному листі позивач, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та зазначив про обов'язок замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

25.09.2014 листом № 371 відповідач повідомив позивача, що виконані ним роботи по реконструкції парової котельні є будівництвом об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури та у відповідності до п. 9 ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовники таких робіт до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються.

Так, підставою позову, на думку позивача, стало те, що відповідач безпідставно ухиляється від передбаченого ч. 2, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язку укласти із позивачем договір про пайову участь (внесок) ПАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Вишневе.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським є зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 649 Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту вказаних норм і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. Можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Отже, сиди дійшли обґрунтованого висновку про те, що необхідною підставою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірного спору між сторонами. При цьому, суди повинні виходити з вимог законодавства, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.