ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2015 року Справа № 904/7190/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Полянського А.Г.,
суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Адамчика Р.М. - директора
Костиріної С.В. дов.№7211-14 від 12.11.2014
прокурора: Клюге Л.М. - прокурора відділу ГПУ
розглянувши касаційні скарги Криворізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ"
про перегляд судового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2013 у зв'язку з нововиявленими обставинами,
у справі №904/7190/13 Господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Криворізького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ"
про стягнення 73 992 грн 64 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014 (суддя Манько Г.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЛ" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволено частково. Скасовано рішення від 03.12.2013 Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/7190/13 у зв'язку з нововиявленими обставинами щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕВЛ" орендної плати за період з 01.08.2010 року по 26.02.2013 року. Стягнуто з Криворізької міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СЕВЛ" судовий збір 884 грн. 90 коп. В решті вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2015 (судді: Іванов О.Г., Подобєд І.М., Величко Н.Л.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2014 року у даній справі змінено шляхом викладення його резолютивної частини в наступній редакції:
"Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕВЛ" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - задовольнити частково.
Скасувати рішення від 03.12.2013 року Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/7190/13 у зв'язку з нововиявленими обставинами в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕВЛ" (50031, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Соціалістична, 4а; ідентифікаційний код 21885346) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, ідентифікаційний код 33874388) заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2011 року до 26.02.2013 року у сумі 36 748,58 гривень та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „СЕВЛ" (50031, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Соціалістична, 4а; ідентифікаційний код 21885346) в доход державного бюджету України 854,40 гривень судового збору за подання позовної заяви.
Стягнути з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Радянська, 1, ідентифікаційний код 33874388) в доход державного бюджету України 854,40 гривень судового збору за подання позовної заяви.
В решті вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили".
Постанова мотивована тим, що господарський суд не повно встановив обставини справи щодо дії рішення Криворізької міськради від 22.12.2004 №2494 та рішення Криворізької міськради від 14.05.2010 №3884 і разом з тим, помилково не вказав суми заборгованості. Щодо існування нововиявлених обставин, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕВЛ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, ст. ст. 14, 30 Закону України "Про оренду землі", просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що умова укладеного між сторонами договору стосовно зміни розміру орендної плати у разі зміни грошової оцінки землі без укладення додаткової угоди, є такою що не відповідає вимогам закону, тому суди мали визнати укладений між сторонами договір недійсним в цій частині; крім того суди попередніх інстанцій неправомірно відхилили доводи заявника стосовно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі.
Сервисы для юристов